Ґрейдон Картер, який був головним редактором американського журналу Vanity Fair з 1992 по 2017 роки, кілька тижнів тому опублікував свої мемуари. Тож зараз в американських медійників хвилинка ностальгії — згадують давньоминулу епоху, коли журнали були неймовірно прибутковим бізнесом і ніхто не рахував гроші, поки не прийшла ера онлайн-реклами і соцмереж.Повні мемуари читати не планую, але цікаво було прочитати статтю Браяна Барроу, який був автором у Vanity Fair усі 25 років правління Картера. Це наполовину огляд книжки колишнього боса, а наполовину власні міні-мемуари — Барроу розповідає про свій шлях і детально описує розкоші золотої доби Vanity Fair (найбільш яскравий факт: на піку він де-факто отримував понад 160 тисяч доларів за журнальну статтю).Якщо трохи вдатися в філософію, це історія не лише про медіа і бізнес, а й про те, що деколи в житті з нами трапляються (незаслужено) хороші речі, які треба вміти вчасно розпізнати і цінувати.А якщо повернутися до бізнесу — то ознака часу: після Vanity Fair Картер запустив новий медіабізнес, у центрі якого імейл-розсилка.