Характеристика Наталки Полтавки з твору “Наталка Полтавка”Наталка — ідеальна українська дівчина 👧, яка поєднує чесність, працьовитість і відданість коханому з гідністю та рішучістю. Вона вродлива, трудівниця, розумна, чемна, привітна, любить і шанує свою матір, але, поважаючи інших, вона вимагає поваги і до себе. Не багата я і проста, но чесного роду, Не стиджуся прясти, шити і носити воду.
Усі матері в селі ставлять Наталку за приклад своїм дочкам, а возний вважає її «найкращою зо всього села і всіх прикосновенних околиць дівицею».
Глибоке, вірне, самовіддане кохання ❤️ Наталки до Петра відтворено таким, яким це почуття зображено в народних піснях. Наталка рішуча й смілива, коли їй доводиться відстоювати своє кохання, боротися за нього. І вона спроможна домогтися свого, адже без коханого, Петра, не мислить подружнього щастя.Відсутні в дівчини й такі риси, як корисливість, неправдивість, зрадливість.Наталка Полтавка — справжній ідеал дівчини-українки, так майстерно зображений І. Котляревським.
Цікаві факти про Остапа Вишню📚У 1934 р. його арештували 😞, звинувачуючи в підготовці замаху на партійного діяча Постишева, на що він сказав слідчому НКВС:“Чому б вам не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?”
📚Йому чудом вдалося уникнути розстрілу: наказ про виконання затягується через погодні умови. А поки готують страту, керівника табору розстрілюють, а його документи та наказ якимось чином зникають 😳.📚У концтаборі письменник не впадав у відчай. Розраду він знаходив у настільній грі. Зараз його онучка М. Євтушенко зберігає шахи з хліба ♟, виготовлені в колонії. 📚Його називали «мільйонером» або «королем українського тиражу», читачі засипали його листами 💌 . Загальний тираж його публікацій складав понад 2 мільйони 🙀, і це в країні, де майже половина населення була неписемною. Односельчани збирались юрбою у тих, хто вмів читати та слухали читання нових творів письменника.📚Найближчим друг Остапа Вишні був Максим Рильський. Разом товариші любили ходити на полювання 🏹 та риболовлю 🎣
Характеристика Тайях із твору “Майстер корабля”Тайах - балерина 🩰, яка живе сценою та рухом. Вона захоплює, але водночас віддаляється. Вона сама про себе каже: «Я — авантюристка».
Не прив’язується, не дозволяє собі розчинятися в інших. Полонена світом мистецтва 🎭, нерозсудлива натура, яка не раз довірливо й жадібно тяглася до незвичайного, але натрапляла на нещирість, цинізм і розрахунок 😳.У творі вимальовується любовний трикутник ❤️🔥 між Севом, То-Ма-Кі і Тайах. Ця історія стає справжнім випробуванням для чоловічої дружби. То-Ма-Кі сприймає ії як "єгипетську царицю", що спокушає, недарма впродовж твору він їі називає тільки Тайах, а Сев сприймає їі як земну жінку.Можна сказати, що вона — символ вічного пошуку, муза, яка надихає, але ніколи не належить цілком. Її кохання схоже на танець 💃: гарне, захопливе, але тимчасове.Якщо То-Ма-Кі — це розум, що осмислює життя, якщо Сев — це дія, що творить мистецтво, то Тайах — це саме натхнення. Вона непередбачувана, як вітер 🌬, і водночас така ж необхідна.
Цікаві факти про М.Рильського📚У родині Рильських розмовляли українською мовою, не переходячи на російську навіть при гостях 😏. І саме батько вчив Максима читати й писати українською, що було тоді нетиповим явищем, адже у школах викладали тільки російською.📚Захоплювався мисливством 🏹 та рибальством 🎣. Мисливство було для поета можливістю розслабитися та втекти в ліс від постійного контролю влади. Також любив подорожі й музику (гри на піаніно його вчив сам Лисенко)📚Молодий Рильський елегантно вдягався, писав вірші "під Бодлера" і декадентську прозу, був солістом в аматорському джаз-бенді 🎺.📚Він разом із кількома приятелями з гімназії засновує напівжартівливе Товариство антропофагів 🙃. Про цю організацію ходили всякі чутки, аж до підозр, що вони роблять котлети з людського мʼяса собі на зібрання 😳. Підігрівало чутки ще й те, що Рильський учився на медика.📚Постійно перебував під пильним наглядом, і від повторного ув’язнення його врятувала ода Сталіну, яку він написав із композитором Л. Ревуцьким.
✅ Нічого страшного не станеться, якщо ви не складете якийсь предмет на НМТ! І атестат вам видадуть, і навіть спокійно зможете за кордон вступити. Або візьмете рік перерви і на наступний рік складете НМТ на такий бал, на який захочете! Реальна історія: учениця з двотижневого курсу не склала минулого року математику, перескладала цього року –отримала 200 з мови і склала математику🔥 Чим більше ви будете заганяти себе в рамки «якщо я не складу, то розчаруюся в собі», тим вищою буде ваша тривога!Що робити, щоб менше тривожитися: 1) роздрукуйте собі теми, які ви повинні пройти до НМТ, і викреслюйте кожен раз пройдену тему. Пройти 35-40% тем до Нового року – база. Пройшли більше – нереально круто! Пройшли менше — потрібно змінити розклад, бо ви не вивозите такий темп життя і скоро вигорите.2) давайте собі час на відпочинок! Робіть кожен день те, що хочеться і не сваріть себе за те, що в цей час ви не готуєтеся до НМТ. Подивіться серіал, прогуляйтеся (це обов’язково!), пограйте в гру, займіться творчістю… Вам треба робити щось корисне просто для себе, бо себе потрібно любити і цінувати❤️
Характеристика То-Ма-Кі з твору “Майстер корабля”То-Ма-Кі – головний персонаж і водночас оповідач роману «Майстер корабля» Юрія Яновського (То-Ма-Кі – це скорочення від «Товариш Майстер Кіно»). Він є митцем, який осмислює своє минуле, намагається передати його красу, драму і велич. Він – сивоволосий, досвідчений чоловік, редактор, сценарист і монтажер, чия історія є ліричною сповіддю про минуле. “Уявіть собі юнака — невисокого і стрункого, з сірими очима і енергійним ротом, погляд насмішкуватий і впертий, руки, що люблять доторкнутись до забороненого й відчути приємність там, де страшно.”
То-Ма-Кі не є головним рушієм сюжету. Він не творить події, не змінює світ навколо себе, як Сев чи навіть Богдан. Він скоріше споглядає, аналізує, запам’ятовує 👀.Він не герой, що бореться – він той, хто розповідає 🗣. Але без нього не було б і самої історії 😉.То-Ма-Кі не ідеалізує минуле, але й не відкидає його. Для нього молодість – це скарб, але й водночас тягар, тому що спогади не дають йому спокою.
Цікаві факти про І. Нечуя-Левицького📚Створив власний правопис ✍️ і був категоричним щодо нього: "Писати треба так, як люди говорять!". Не сприймав літеру "і", "й" та апостроф 😳. Тому писав "на зелені трав", а не "на зеленій траві", слово "сім'я" він писав як "сімя", бо так говорить більшість населення України.📚Його жартома називають зачинателем української саркастично-філософської мемології. Коцюбинський хвалив його стиль і мову: «Читав – наче погожу воду у спеку пив».
📚Був дуже пунктуальним 🕰. Щодня у визначений час ішов гуляти одним і тим самим маршрутом: до Володимирської вулиці, потім до фунікулера й назад Хрещатиком додому, завжди під парасолькою ☂️.📚Про нього в Києві ходили анекдоти 🤭: що журнали читав не регулярно, а весь комплект наприкінці року, і потім переказував усім старі новини з тих журналів.📚Разом із П. Кулішем та І. Пулюєм він здійснив перший повний україномовний переклад Біблії.📚Дуже не любив суперечок: хворів 🤒 по два тижні, після того як доводилося з кимось посваритися.
Цікаві факти про П. Тичину📚Народився 23 січня, але вважав своїм днем народження 27 січня – день, коли його охрестили.📚Любив читати і підписував кожну книгу (його бібліотека налічує 21 тисячу книг 🙀), і ця звичка допомогла встановити, скільки книг зі своєї бібліотеки прочитав і опрацював Тичина (приблизно 87%).📚Мав задатки художника 👨🎨, і в зрілому віці часто шкодував, що не пішов тим шляхом.📚Він досконало знав нотну грамоту, оволодів азами диригування, навчився грати на багатьох струнних і духових інструментах.📚Першим коханням ❤️, про яке залишилась дуже коротенька згадка, вважається Ляля з Чернігова, де юнак навчався. На її честь Тичина узяв псевдонім Лялич і саме так виступав з музичними творами як композитор.📚Перебуваючи на посаді міністра освіти, він вручав педагогам «премії» зі своїх власних коштів.📚Пішов у відставку з посади Голови Верховної Ради України, бо не волів підписувати постанову, згідно з якою батьки могли відмовитися від вивчення їхніми дітьми української мови в школах.
4 міфи, у які вірила, коли навчалася в школі.1. Українська мова посіла друге місце за милозвучністю.Насправді ніякого конкурсу милозвучності мов не існувало. Другою за милозвучністю після італійської укр. мову назвав учений Д. Бантиш-Каменський.2. Усі українські письменники були бідними і нещасними.Леся Українка мала на даху веранди солярій із піском, а Григорій Сковорода пив елітне токайське вино і любив ласувати дорогим пармезаном. І. Котляревський мав будинок в елітному районі Полтави, а М. Коцюбинський тричі відпочивав в Італії.3. Літеру ґ ввели в алфавіт, бо владі більше нічим зайнятися.Таке я чула від дорослих, коли йшла в перший клас у 2000 році. Але насправді літера «ґ» була репресована, бо була занадто українською. Радянська влада її заборонила у 1933 році. Офіційне повернення до алфавіту 👉 1990 р.4. Шевченко був пʼяничкою, помер, бо перепив на власному дні народженні.Т. Шевченко хоч і любив випити, але алкогольної залежності не мав. Він до останніх днів працював над офортами, а робити гравюри із тремором нереально. Враховуючи умови життя в засланнях, не дивно, що письменник хворів. Тож усі вигадки про те, що Кобзар був алког*лікОм або геєм (таке також часто чую) – спадок радянщини, бо треба ж було знищити репутацію українських класиків, щоб люди захопилися «вєлікой»рос. літ.
#Цікаві факти про Михайля Семенко📚Віртуозно володів грою на скрипці 🎻. 📚Мав шкідливу звичку – полюбляв випивати 🍻. Навіть вивів пряму філософську сентенцію, яка полягала в наступному: «Коли б горілка була ще добріша, то її можна було б випити ще більше…».
📚Був дуже веселий та душею компанії 😉. Дещо бурхливий, мав експресивний характер. Зокрема, серед його друзів був Лесь Курбас, доки вони не посварилися.📚Працював головним редактором на Одеській кінофабриці. Сюди привів своїх друзів-літераторів – Юрія Яновського, Гео Шкурупія та Миколу Бажана. Згодом Яновський напише про цей період життя роман “Майстер корабля”, де згадає і Михайля.📚Кажуть, що він любив гаспароне. Довго ніхто не розумів, що це за солодощі. І зовсім недавно вдалося дізнатися, що це були шоколадні вафлі в такому вигляді, як їх випускає одна харківська кондитерська фабрика. Про те, що це таке, вдалося дізнатися з інтерв’ю В. Нестайка, який згадує, як він із мамою куштував у дитинстві ці неймовірні шоколадні гаспароне в Харкові.
TGLIST.COM.UA
