Готуюсь до нашої зустрічі і ловлю себе на тому, що сьогодні точно буде по-особливому, бо обговорюватимемо дуже актуальне 😅

Я обрала есе, де авторка стверджує, що людям завжди легше уявити кінець світу, ніж повільні, незрозумілі шляхи змін. І це так схоже на те, що відбувається з нами щодня, коли ми гортаємо стрічку. Та і бачимо за вікном будучи в Україні..

Яка б не була зустріч, ми щоразу чіпляємо тему ситуації в країні і нашого стану, але сьогодні зможемо поговорити про це відкритіше ❤️ Зачіпимо, звісно, і інші сфери, де нам здається, виходу нема.

Як усе буде: читаємо есе кожен про себе, у своєму темпі (коротеньке, рівень англійської неважливий) і одразу переходимо до розмови. Наприкінці робимо маленьку вправу на папері, яку можна забрати з собою)

Тож давайте, якщо вам цікаво порефлексувати і почути чужі думки щодо:

— Коли ви востаннє ловили себе на тому, що подумки програєте найгірший сценарій? Що тоді відбувалося довкола і всередині вас?

— Яку маленьку відмову ви вже практикуєте: щось, що перестали читати, дивитися чи обговорювати?

— Чи може надія бути формою мужності, а не наївності? А коли вона перетворюється на втечу від реальності?

— І пригадати моменти, де результат був багато кращий, ніж ви сподівались

.. тоді чекаю на вас сьогодні о 19/00 у спільноті Free Play 🧣🍁

Завжди зберігається запис + презентація з питаннями, які ви розписати самостійно, а ще краще — обговорити з кимось з близьких!