LILA | Things I’m thinking about atm ❤️Бачила такий формат постів у деяких ав...

Things I’m thinking about atm ❤️Бачила такий формат постів у деяких авторів і він один з моїх улюблених, тож думаю, вам також може зайти читати це.Речі, про які я думаю останнім часом — буду давати вам у такому форматі короткі апдейти та якісь nuggets цікавої інформації та своїх думок.• Рефлексую про концепт роботи (відео на ютуб про рік самозайнятості in progress 🫡). Повертаюсь до думки, що по своїй простій суті робота — це закриття якоїсь потреби. Якщо вміти бачити потреби і вміти заметчити ваш інтерес та навик під них (або йти його здобувати), виходить досить напогана картинка. Люди можуть займатись найдивнішими речима, але якщо вони це роблять, значить є на це попит і потреба. На планеті мільярди людей, які намагаються вирішити різні проблеми, і «знайти роботу» означає знайти людину з проблемою і переконати її, що ви можете її вирішити. That could be anything. За допомогою власної agency ми розвиваємо навик дивитись через поверхневі рівні усталених концептів у системі, і можемо звести щось таке велике і складне, наприклад, як "економіка" до зрозумілішого і того, що нам теж піде на користь.• На одній з офлайн зустрічей SALON ми говорили про те, що будучи дітьми і думаючи про роботу ми сильно обмежені вибором професій. Буквально, у нашому уявленні є кілька базових професій, з якими ми стикаємось (лікар, вчитель і т.д.), ми ростемо і на основі цього маємо картинку про те, чим можна займатись у житті. У кого більше exposure до різноманіття, той свого роду щасливчик, бо може знайти серед того щось своє. Хто відчув великий поклик до однієї з базових професій і зараз тим і займається у задоволення, теж крутий. Але для багатьох з нас історія інша. Задача зараз знову ж таки повертатись до своєї ініціативності і залученості у життя та шукати ті цікаві сфери і ніші, де вам буде добре.• Unpacking the job. Інша важлива сторона омріяної діяльності — це щоденна рутина, яку ви будете повинні виконувати. Маленькі деталі, надокучливі задачі. Бути хірургом — рятувати життя, але так само виконувати ту ж саму операцію 15 разів на тиждень протягом десятків років. Бути тічером — пояснювати перезент сімпл так само мільйон разів на місяць)) Саме тому, нам потрібен цей unpacking.Коли ми цікавимось професіями, найкраще йти напряму до людини, яка цим займається і запитувати: як почався твій ранок? чим ти займався? і що йде далі? і як довго триває цей процес? як часто трапляється ось це і це? Потрібно проникати у структуру, деталі. Не в рожеву картинку, а буденність, у якій ви будете жити. Щось не сподобається абсолютно, але на якісь неприємні речі ви будете готові погодитись, бо ваша толерантність до них може бути якраз оптимальною!• Але що мені подобається, це те, що питаючи такі питання, дізнаючись відповіді, ви краще розумієте себе і що підходить вам. Чи готові ви цим займатись наступні 10-20-30 років? Чи робили вже щось схоже і вам було окей у цьому? Коли ви таке робили, ви хотіли продовжувати, вас це запалювало чи навпаки?• Схоже з хобі. Є люди без хобі, або їхнє хобі — їхня робота, чи та сама для вас "нудна задача".Відчуваю, що у сучасному світі мати хобі is cool, а не мати — з тобою щось не так. Я забрала собі класну думку, що людей потрібно не запитувати про хобі, а питати питання як-от: а який момент цього тижня тобі сподобався найбільше?або де ти був найбільш залученим, що тебе наповнювало?І справді, у когось це будуть аспекти їхньої роботи, у когось хобі, у когось час з друзями чи сім'я. Проте це і буде чесна відповідь, яку ми шукаємо, питаючи про хобі. У когось цікаві речі, те, що запалює, може не підпадати під ту категорію, у яку ви віднесли б ці речі для себе.