Channel LILA - @liladiary - №926
Поки у Києві sweater weather і ми з друзями готуємось дивитись Dead Poets Society (обожнюю його!! 🧡), я повернусь до теми агентивності, про яку говорила якось і багато з вас вперше чули про такий термін! Тож, agency/агентивність/самостійність — це здатність отримати від життя те, що бажаєш. Знати, які дії треба зробити і робити їх. Побачити можливість і скористатись. Знайти хороше рішення, коли гарних варіантів ніби вже і не залишилось. Я не багато чула про це в нашому інфопросторі, але на Substack, зокрема мої улюблені автори, дуже багато діляться про це.Кажуть, agency — це навичка, яку можна натренувати. Є low-agentic та high-agentic people, але рівень агентивності може бути різним у різних сферах життя. Є люди, які мають великі досягнення у робочій діяльності (high agency), запускають проекти, інновації, роблять прориви. Проте не можуть побудувати міцні і довготривалі стосунки з партнером або відторгнуті від внутрішнього світу і розуміння себе (low agency). Буває навпаки. Жоден з варіантів не є поганим чи неправильним.Агентивність — це коли ти вмієш діяти не із зовнішнього стимулу, а тому що вмієш це віднайти зсередини. Simon Sarris писав есе School is Not Enough, де згадував про Ендрю Карнеґі, американського підприємця, який закінчив школу в 12 років, а в 13 почав свою другу роботу телеграфістом, де переконав своїх начальників навчити його користуватися телеграфним апаратом. Карнегі став телеграфістом — це одна можливість. Запитати, як користуватися телеграфом — це інша. Першу можливість йому дали, але про другу — як користуватись — він мусив попросити.Я вважаю себе high-agentic людиною в контексті власної діяльності. Бачу можливості і використовую їх, щось ініціюю перша, складаю пазлики і створюю, що, на мою думку, було б класним досвідом для себе та інших. Продовження і мої приклади агентивності у реальному житті моєму останньому есе на Substack.
719
25-09-17 17:05