LILA | Якщо говорити про лоу поінт у подорожі, я вважаю, що він уже стався 😅О...

Якщо говорити про лоу поінт у подорожі, я вважаю, що він уже стався 😅Останні днів 4 мені було дуже важко, як і фізично так і морально. Цей стан як наслідок багатьох речей: недосип, погане харчування, занадто велика кількість вражень і емоцій, які ніяк не «заземляються», швидкий темп і жодного сповільнення за останні 2 тижні.Мені вже краще, але ці причини, разом з більш глобальними переплелись в один клубок, який я не могла сама розплести і допомогти собі. В моїй голові цей стан, коли нічого не хочеться і тобі важко вважався провалом. Голос в моїй голові казав «ти поїхала у подорож, назвала це мрією, і облажалась. Тобі важко, ти переживаєш, ти сама».А як тоді, якщо ти облажалась, це може вважатись мрією? Чи містять мрії в собі також місце для помилок, слабкості і відступу назад?Водночас до цього додалось ще одне — я відчула, що я змогла поїхати в такий тріп, працюючи на себе, але що тоді далі? Пару днів, та і досі, я насправді не розумію, що я далі робити хочу. Я маю ще кілька тижнів тріпу, знаю, що мене ще чекають нові місця і приємні враження, і що я нарешті відпочину в якомусь португальському селі. Але, що я буду робити далі, до чого іти, коли повернусь додому? Відповідь, рано чи пізно, прийде.Тут відбувається переоцінка цінностей та пріоритетів. Важливих речей і планів. Мозку поки нема, за що вхопитись, знайомий наратив вже не працює, тому і стаються такі моменти, що все здається meaningless.В цілому, подорожі для цього і служать. Але як ти можеш відкрити нові сторони себе, дізнатись щось неочікуване та приємно, що захочеш далі взяти з собою. Так може статись і міні криза, яка потребує більше глибшої роботи і уваги.Я взяла і назвала це провалом (хоча це не так), а потім не хочу визнавати цей провал сама собі, а далі — я не йду і не ділюсь цим ні з ким, бо звикла, що завжди можу розрулити все сама, тож від мене зазвичай zero complaints, але від цього мені ще важче, бо я відчуваю, що не маю «сильнішої» людини поряд, якій можу все розповісти. Тільки питання не в інших, в мене поряд багато чудових людей, які завжди готові допомогти. Воно в тому, що я не даю собі відчути слабкість.Дуже стараюсь давати собі час, відпочинок і сповільнення. Я лише нещодавно взяла книжку в руки, щоб просто читати, і навіть йогу раз зробила (це було прекрасно!). Мої друзі до мене приїхали і моя mini depression is almost over)))З тим усім клубком, що я зверху описала, лише треба буде почати працювати 🧶 І якщо ця подорож was meant to be для того, аби я це все побачила, то, мабуть, так і треба.