LIGA.Бізнес | Новини про бізнес, економіку, фінанси та технології | 15-хвилинне місто: що це за концепція, яка змінює урбаністику, та які ...

15-хвилинне місто: що це за концепція, яка змінює урбаністику, та які перспективи для України?Концепція 15-хвилинного міста, яку популяризував Карлос Морено, професор і дослідник з Парижа, передбачає створення шести основних зон обслуговування в межах короткої відстані від дому: місця для роботи, магазини, медичні установи, заклади освіти, місця для спорту та відпочинку. Це розвантажує міський транспорт, зменшує кількість автомобілів на дорогах і створює більше зелених зон, що сприяє добробуту мешканців та підвищує соціальну взаємодію.Така модель може бути вигідною як для жителів великих міст, так і для мешканців передмість, оскільки вона сприяє зменшенню стресу, пов'язаного зі щоденними поїздками, та дає можливість жити в більш екологічно чистому та менш шумному середовищі. Загалом 15-хвилинне місто вважається моделлю сталого розвитку.Ще до того як концепція здобула популярність, великі європейські міста вже втілювали прообраз 15-хвилинного міста: десятиліттями Амстердам відстоював ідею міста, орієнтованого на велосипедистів, в якому можна ходити пішки і який має хороший доступ до громадського транспорту. Те саме можна сказати щодо Стокгольма і Копенгагена, де об'єкти першої потреби можна знайти в межах 15 хвилин ходіння або їзди на велосипеді.Серед успішних випадків — Берлін, де жителі мають доступ до 620 км велосипедних доріжок; громадські та приватні схеми спільного користування велосипедами в Лісабоні, багато з яких пропонують безкоштовні або субсидовані поїздки.Нині Париж і Мілан вважаються містами, найближчими до досягнення містобудівної мети 15-хвилинного міста, в той час як залежні від автомобілів мегаполіси у США та інших країнах відстають у втіленні цієї ідеї.У Парижі "гіперблизькість" та 15-хвилинне місто були ключовими стовпами успішної передвиборчої кампанії пані мера Анн Ідальго у 2020 році. Цей підхід був покликаний зменшити забруднення повітря та кількість годин, витрачених на поїздки на роботу, та допомогти місту досягти плану стати вуглецево-нейтральним до 2050 року. Для цього Париж розгорнув (і досі продовжує) будівництво захищених пішохідних і велосипедних доріжок, що стало можливим частково завдяки перепрофілюванню 70% вуличних паркувань, збільшенню офісних приміщень та коворкінг-центрів у районах, де їх бракує.Місто також озеленює шкільні ігрові майданчики й у позашкільний час надає туди відкритий доступ для відпочинку, громадського садівництва і порятунку від літньої спеки. Щоб збільшити кількість зелених насаджень у кожному районі, місто звернулося до своєї мережі із сотень початкових шкіл. Шкільні ігрові майданчики були озеленені та тепер відкриті для відвідування у вихідні. На вулицях перед школами заборонено рух автомобілів, щоб діти могли безпечно ходити до школи, а люди, які живуть поблизу, отримали новий громадський простір. "Зараз ми маємо понад 200 мініпарків, тому що створили Streets for Kids", — розповідає урбаніст Карлос Морено.❓ Чи можливо подібний досвід втілити в Україні?@ligabusiness