Navíщo | Текст Tata Kepler Люблю її, її справи, її тексти і смак до літератури ...

Текст Tata Kepler Люблю її, її справи, її тексти і смак до літератури і музики...про що я думала: про любов. про дорослу цигарку, останню ментолову в пачці. я думала про пляшку неве, 16го року (рік, коли все було вже розламано, але надія жевріла). я думала про хворий фікус на балконі, про тарчика у відрядженні. я думала про вагітну юлю під обстрілами, олю в одесі, анну-марію в підвалі, соню на подолі і шашиків біля набережної. я думала про катю з розбитим серцем, про всіх своїх під високими поверхами, і навіть про свою викладачку з філософії. я думала про людей і те, що хочу прокинутися в світі, в якому всі вціліли. у пашки день народження, країна в салютах яких би краще ніколи не було. анна-марія плакала, так боляче і так красиво як 25 років тому, коли я вперше її побачила. я спитала у незнайомців в мережі - що би зробите після відбою? і вони почали ділитися: надувати повітряні кульки, їсти спечений ввечері торт, пити джин, переносити сонних дітей в ліжко, цілувати собак і дивитись на квіти. і в цьому всьому було стільки життя. стільки життя охопленого мороком, запахом диму і згарищ. гули ракети і дрони, а вони всі писали про любов. і коли нічого не залишилось, це єдине що є. і якщо цей світ закінчиться я, принаймні, кохала. по-справжньому, безумовно і сильно. і це єдине що є. єдине що є. природа виборює своє - птахи не перестають співати і, цей шалений світанок вкриває втомлене місто світлом. я можу це бачити, тому що хтось обрав сьогодні вночі мене захистити. знову. і я дякую за це. кохайте. це єдине що є. єдине, що є.