Життя з Ісусом | Як боротися з гордістю?Основний гріх, яким одержимі майже всі ми без в...

Як боротися з гордістю?Основний гріх, яким одержимі майже всі ми без винятку, - це гріх самопіднесення, або гріх гордості. Це найбільший змій, який дуже тонко входить у наші серця, і часом навіть перетворюється на ангела світлого, і шепоче нам те, що розлучає нас від Божественної любові, що віддаляє нас від союзу з Богом. І ми, як безневинні вівці, буваємо уловлюваними цим змієм гордині і ведені на заклання. Гордість це великий гріх. Цей гріх колись скинув з висоти слави світлого ангела і перетворив його на противника Богу, перетворив його на злого ангела, на сатану. Гордість скинула сатану з небес і скинула його в безодню смерті. І не тільки цього світлоносного ангела скинула гординя, але скинула й багатьох навіть знаменитих людей Церкви Божої. Протилежним до гордості є смиренність. Це найбільша чеснота, яка, безперечно, сприяє нам з вами на шляху духовного сходження, саме сприяє. Смиренність багатьох призвела до спасіння. І цій найбільшій чесноті навчалися всі подвижники благочестя, бо вони думали, що без смирення неможливо догодити Богові. Прийти в справжню свідомість самих себе, щоб справді усвідомити, що ми люди грішні – це вже справа велика. Не лише сказати, що я грішник чи грішниця. Ні, цього замало. А ось прийти в повну свідомість, внутрішню свідомість почуття, що справді ми люди грішні, а якщо грішні, то чи можемо ми після цього когось засуджувати, чи комусь докучати, чи комусь перечити чи заперечувати, і тим більше на когось гарчати чи гніватися? Звісно, ​​ні. Ось воно, велич смиренності. І якщо ми сприймемо все це і постараємося виконати у своєму житті, тобто відкинути гординю в собі, а сприйняти духовне справжнє смирення, тобто думка і почуття про себе, що ми не такі вже й великі подвижники, а ми грішні і перед Богом і перед людьми; якщо сприймемо такий ось настрій духу, то, повірте, ми, безсумнівно, досягнемо успіху на шляху спасіння.