Життя з Ісусом | 1989 року канадському воротареві Клінту Маларчуку лезо ковзана розріза...

1989 року канадському воротареві Клінту Маларчуку лезо ковзана розрізало шию, пошкодивши сонну артерію та яремну вену. Внаслідок пошкодження вени кров струмком полилася на лід. Від цього видовища 11 глядачів знепритомніли, у двох людей стався серцевий напад, а трьох хокеїстів знудило прямо на льоду. Єдиною людиною на стадіоні, який не запанікував і не злякався, був лікар «Баффало» та ветеран бойових дій у В'єтнамі Джим Піццутеллі. Щоб дістатися від лави запасних до Маларчука, він витратив лише 14 із 136 дорогоцінних секунд, які тоді поділяли життя та смерть. Піццутеллі миттєво оцінив ситуацію, засунув пальці в рану, затиснув розірвану вену і повів Клінта в роздягальню, де вже чекали решта лікарів. «Я знав, що гру з «Сент-Луїсом» дивиться моя мати. Коли я зрозумів, що сталося, то хотів просто піти з майданчика, щоб вона не бачила, як я помру. У підтрибунному приміщенні я подивився на застиглі в жаху обличчя хлопців, що оточували мене. Попросив привести священика та передати мамі, що я її люблю», — розповідає Маларчук. Піццутеллі тим часом відчайдушно витягав Клінта з того світу. Він навалився на його шию всією вагою: "Коли захочеш дихати, дай мені знак". Тільки Маларчук починав задихатися, Піццутеллі послаблював тиск, тоді кров знову починала хльостати з рани. Так дісталися лікарні. Маларчуку наклали 300 швів, він втратив третину всієї крові. Якби поріз виявився на три міліметри вищим, Клінт помер би ще на стадіоні. Якби він захищав протилежні від виходу з майданчика ворота, його просто не встигли б доставити до лікарні. Якби на арені не було Джима Піццутеллі... Вже наступного дня хокеїст вирушив додому, а за 11 днів вийшов на лід, і вболівальники влаштували йому овацію.Ті овації були і лікарю Піццутеллі. Лікар, той був Янгол, в образі людини, якого послав Бог. Клінту ще не час був помирати...