Життя з Ісусом | Мама завжди нагадувала мені про те, що диявол є реальним. «Диявол,— ка...

Мама завжди нагадувала мені про те, що диявол є реальним. «Диявол,— казала вона,— лишиться дияволом. Якщо ж ти йтимеш за Богом і звеличуватимеш Його ім'я, то диявол знайде людей, які всерйоз стануть ворогами твоїми. Орале, ці люди не завжди навіть усвідомлюватимуть, що роблять. Це не від них залежить. Це справа диявола — спробувати зупинити будь-кого, хто шкодить його царству. Він буде використовувати будь-яку людину, яка послухає його брехню. Ти можеш вирішити, що вся справа в людях, але насправді це бій із самим сатаною. Ти навчишся розрізняти ці речі. Замість того, щоб давати здачі людині, оберни свою віру проти сатани і накажи йому прибрати руки від Божої власності — від тебе! Найголовніше - ніколи не давай здачі! Якщо ти даси здачі, то можеш вважати, що він переміг. Він повів твої думки від Бога і від твого покликання. Тоді він зможе привести твій розум у збентеження, і коли ти служитимеш людям, від тебе замість доброти і ніжності виходитиме гіркота. Довіряй Богові. Він сильніший, ніж ти думаєш. Він більше тебе зацікавлений у тому, щоб ти встояв у всіх атаках, хоч би якими нечесними вони були. Крім того, твоїм критикам не так легко обдурити людей. Якщо люди побачать у твоєму служінні результати, якщо вони отримуватимуть допомогу, вони не повірять наклепу. І ще одне, синку. Ти ніколи не виростеш без подолання труднощів. Згадай, що Ісус, Петро, ​​Павло та всі герої Біблії ставали сильними, бо зосередили увагу на Богові та покликанні, а не на ненависниках. Пам'ятай, що сказано про Ісуса: Євр 12, 2: "…вдивляючися пильно в Ісуса, засновника й завершителя віри, який, замість радости, що перед ним була, витерпів хрест, на сором не звертаючи уваги, і який возсів праворуч Божого престолу".Я вдячний Ісусові за те, що Він дав мамі таку мудрість. Бог знає, що я раз і назавжди вирішив не давати здачі! Вся лагідність, яка є в моєму житті, багато в чому з'явилася завдяки тому, що я практикував цей принцип. Я просто покладаюся на Бога в тому, що Він піклується про мене та моє служіння. Він зробить це, якщо я буду слухняний Ісусу, залишуся маленьким у своїх очах і робитиму свою справу, не чекаючи гучної похвали. Коли мама говорила, її слова були немов єлеєм. Вона вміла сказати, що хотіла, небагатьма словами. Наприклад, коли батько служив у якихось важких місцях, де його проповідям протистояла сильна зневіра, часто просив маму дати якесь свідчення. Мама мала надприродну здатність говорити три-чотири хвилини так, що аудиторія відкривалася і починала реагувати на проповідь. Бувало, що люди вставали з місць і починали прославляти Бога. Я багато разів бачив, як це відбувалося навіть останніми роками її життя, коли вона приходила на богослужіння для студентів та викладачів училища. Вона була небагатослівна, але помазання, яке було на ній через близькі стосунки з Ісусом, наповнювало її слова силою, і вони легко проникали в душу людей. Секрети, якими я поділився тут з вами, вона викладала дуже лаконічно, за допомогою ще меншої кількості слів, ніж мені знадобилося. У своєму служінні я теж намагався не казати порожніх слів. Я намагаюся не проповідувати, не переконавшись, що помазаний. Коли це вдалося, Бог робив великі речі. Моє серце вдячно зберігає пам'ять про мою дорогу матір. © Орал Робертс, "Продовжуючи робити неможливе".