Європейський нігілізм | Один з найкращих фільмів про лицарську Європу – це «Ель Сід» 1961 р. Ф...

Один з найкращих фільмів про лицарську Європу – це «Ель Сід» 1961 р. Фільм чудово зображає феодальний світ – чесноти, що в ньому шануються, правила, за якими він живе, та його хвороби. Це екранізація «Пісні про мого Сіда» - одного з базових творів європейського лицарського епосу. Часи Реконкісти. Справедливий та сміливий лицар Родріго воює проти маврів, намагаючись звільнити рідні землі іспанців. Прізвисько Сід йому дають маври, що поважають та бояться його як противника.Один з мусульманських полководців планує масовий наступ армій ісламу на Європу. Сід впадає в немилість до короля, через те що відпустив заручників – декількох ватажків маврів. На великій нараді, «чемпіон» (головний лицар та права рука) короля образив батька Сіда, звинувативши того у зраді, і, після особистої розмови зі спробою примирення, на дуелі Родріго вбиває цього «чемпіона». Але складність ситуації в тому, що донька останнього, Хімена — наречена Сіда. Варто окремо відзначити сцену турніру - «божого суду». Родріго-Сід б’ється на турнірі — класичному «суді честі» – за право короля Кастилії володіти містом Калаорою. Його противник, представник короля Арагону, бере за свій колір — чорний колір трауру нареченої Сіда, Хімени, яка його тимчасово зненавиділа. Сід бере колір доньки короля, яка таємно закохана в Родріго-Сіда — донни Урраки. Цей епізод – одночасно чудова ілюстрація «суду поєдинком» і сутності лицарського «служіння Дамі». Зізнаюсь, що на цьому етапі, всупереч відомому мені сюжету Корнеля і класичної «Пісні про мого Сіда», я бажав Сіду припинити взаємини з Хіменою, через оці перепади настрою та її приступи ненависті, на користь доньки короля – білявка Женев'єв Паж гарніша за Софі Лорен, але хай там вже десь в паралельній реальності Сід вибирає. Далі, по сюжету Сід стає новим чемпіоном короля Кастилії Фердинанда. Але Фердинанд згодом помер, і маври, користаючись можливістю, готують велику атаку на королівство. Родріго-Сід — єдина надія королівства на порятунок, але він знов втрапляє в халепу через феодальні розбірки, і впадає в немилість. Його виганяють з королівства. На фронтирі Родріго, завдяки своєму доброму імені та лицарській славі, очолює загони іспанців, що протистоять маврам. Також під його керівництво стають загони маврів, ватажків яких він раніше помилував, та які його поважають. Декорації якісні, жінки красиві, знято дорого та помпезно. Цікава фраза нареченої Сіда, на початку: «...Але я знаю, якщо я тебе кохаю — значить, ти поступив правильно.» Вісь, навколо якої будується вся легенда про Сіда – висловлена у фразі сина короля: «Родріго завжди б’ється чесно». Сід, таким чином, це утілення одного з найважливіших архетипів Європи: людина проти часу та проти обставин. Ще не Дон Кіхот, але вже занадто прямий для цього світу.