я сьогодні зранку дочитала «тепер доведеться думати» і досі не можу себе до купи зібрати, там настільки багато дійсно реальних і життєвих думок було😭залишаю улюблені цитати:ми всі — результат чиїхось нереалізованих амбіцій або страху не виправдати чужі очікування. «талант має бути голодним», «душа вдосконалюється у стражданні» — хіба з такими установками виростають здорові люди? ми прагнемо слави й визнання, мріємо бути великими хокаге, аби тільки ніхто не назвав нас невдахами. життєвий досвід — це плівкові фотографії, а творчість — хімічний проявник. мені все ще складно повірити, що іноді слова якоїсь пісні — це всього-на-всього слова. — ну, скажеш таке. чим же я заслужила на цю особливість?— кількістю незагоєних травм. як дивно: ти можеш втратити дім і навіть не встигнути попрощатися. ти вчишся з цим жити і вдаєш, ніби все ок, а потім вмикаєш пісню — і тебе просто розйобує. немає нічого чеснішого за пісні. — господи... та що ж ти робиш зі своїм життям?— вчуся жити його для себе. справжнє тінейджерське (та й не тільки) щастя — це можливість ходити на терапію. ну і плюс 100 балів книжці за згадку моєї улюбленої «дейзі джонс&the six»🤌🏻#лічі_читає