Щовечора перед сном підчитую «Шукай всередині».Я люблю отримати інформацію десь ззовні, проаналізувати і погодитись з нею (або ні)Цього разу мене вхопила фраза про те, що найкращого часу може і не бути, і варто діяти зараз. Вона мені дуже відгукнулась.Я вже 2 роки працюю на своїй посаді. Я працюю 5/2, 9 годин + 2 години на дорогу. Пхаю в графік заняття спортом 3-4 рази на тиждень і 1-2 заняття вокалом.І я досі здивована, як ця жінка не може розширити часові рамки, збільшити добу чи щось ще, щоб ідеально вести цей канал чи почати нарешті займатися іншими соцмережами 🤡І я постійно докоряю собі через це, зла і невдоволена, постійно щось чекаю. Ось почекаю, стане менше роботи або піду у відпустку і буду цілими днями займатися блогом.Але цього не відбувається, бо ритм мого життя, коли зупиняється, кладе мене вздовж ліжка на тиждень. І я знову чекаю вдалий момент, коли зможу вести блог на рівні, що був раніше або й ліпше 💅Але цього ж не станеться і пора це визнати. Бо через це гризіння себе я, направді, роблю навіть менше, ніж можу, адже зупиняю себе, бо думаю, що можу краще, а цього краще немає і я взагалі ніяк не роблю 🤣Тому хай цей допис буде нашим з вами знаком прийняти обставини і підлаштуватися. Діяти, а не чекати вдалого моменту.