Сьогодні - 41 рік з дня загибелі Василя Стуса. Засуджений тоталітарним режимом за свою активну громадянську позицію, він загинув у пермському таборі.Важко осягнути те, що встиг зробити Василь Стус за своє недовге життя. Поет, прозаїк, публіцист, літературний критик, перекладач, науковець... При цьому Стус творив не в "тепличних" умовах, він зазнавав постійного переслідування тоталітарним режимом. За те, що він висловив свій протест проти свавілля компартійної влади, у 1965 році відкрито ставши на захист українських політв'язнів, його вигнали з аспірантури, не давали влаштуватися на роботу за фахом, всіляко очорнювали його ім'я. А незабаром Стус і сам став політв'язнем. Мордовські та магаданські табори не зламали Стуса, і він продовжував відкрито висловлювати свою незгоду із політикою правлячого режиму. За це його було знову ув'язнено і кинуто до табору. Досі точаться дискусії, чи Стус загинув внаслідок нестерпних умов утримання, чи його було прямо вбито табірними наглядачами. Але очевидно, що за смерть Стуса несе повну відповідальність тоталітарний режим, зокрема його призначений державою "адвокат" - покидьок Медведчук, який добивався ув'язнення Стуса навіть більше, ніж прокурор. Пам'ятаймо Василя Стуса - великого українця, геніального поета і незламного борця за волю України та діймо так, щоб бути гідними його світлої пам'яті!