Сьогодні – 26 років з дня смерті видатного українського політика, дисидента, багаторічного політв’язня, лідера українського національно-визвольного руху кінця 80-х – початку 90-х років В’ячеслава Чорновола.Саме в цей день у 1999 році сталася "ДТП", в результаті якої Чорновіл загинув. Тодішня кучмівська влада одразу безапеляційно заявила про "нещасний випадок", попри величезну підозрілість обставин "аварії". Згодом кримінальну справу то відкривали, то знову закривали, а керівники правоохоронних органів годували суспільство пустими обіцянками, що "розслідування скоро завершиться". Очевидно, що цю справу просто "спускали на гальмах".Особисто я впевнений, що В’ячеслава Чорновола вбили. Саме він був провідним опозиційним політиком на той час та конкурентом для Леоніда Кучми на президентських виборах 1999 року. В’ячеслав Чорновіл рішуче виступав проти тієї олігархічної системи, яку вибудував Кучма. «Народу — справедливість, бандитам – тюрми» – заявляв він і переконував, що в Україні має бути «…сила закону, а не закон сили, добробут народу, а не всенародні злидні, громадське порозуміння, а не громадська ворожнеча, демократія, а не диктатура». Звісно, що корумпований олігархічний режим був готовий на все, щоб зупинити лідера з такими поглядами.Всі винуватці вбивства, незалежно від займаних на той час посад чи сьогоднішнього становища у суспільстві, мають понести суворе покарання. Кучма має сидіти у вʼязниці, як за цей, так і за всі інші його злочини проти українського народу! Утім, звісно, цього не станеться за нинішньої олігархічної влади, як не відбулося й за минулих, зокрема з огляду на те, який величезний вплив на них всіх має зять Кучми – одіозний олігарх Віктор Пінчук, якого останнім часом ще й відбілюють за брудні гроші різноманітні "лідери громадської думки". Пам’ятаймо В’ячеслава Чорновола і продовжуймо його справу – боротьбу за побудову сильної, соціально справедливої, правової та справді демократичної держави!