Подорожуймо Україною SparkWay | Туристична Україна | Мандрівки | Відпочинок в Україні

Гірськолижний комплекс “Буковиця”Гірськолижний комплекс “Буковиця” розташований у місті Борислав Львівської області, неподалік Трускавця та Східниці. Офіційно відкритий 5 січня 2016 року, але традиції катання на цих схилах сягають періоду Австро-Угорщини. Комплекс знаходиться в межах Верхньодністровських Бескидів.Найвища точка — вершина Магестра (568 м над рівнем моря). Назву курорт отримав від гори Буковиця, розташованої на північ, висотою 624 м. Траси прокладені на північних схилах, що забезпечує тривалість сезону. Максимальна довжина спуску — 1050 м, перепад висот — 160 м.Функціонують три витяги:🔘Leithner-Poma — 800 м🔘Doppelmayr — 700 м🔘Мультиліфт — 200 мЄ траси різних рівнів складності, включно з дитячою. Доступні системи штучного засніження, також працює траса для тюбінгу. Є послуги прокату спорядження. На території комплексу діє гірськолижна школа, заснована у 2016 році. Навчання проводять інструктори з лиж і сноуборду. Дістатися до курорту можна автомобілем або громадським транспортом через Трускавець.#Львівська Запропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Озеро СтибинСтибин — гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення в Чернігівському районі, на південь від села Савин. Площа водойми — 4,4 га. Охоронний статус отримала в 1966 році. Озеро розташоване в неглибокій чашоподібній западині. Має майже круглу форму, орієнтовні розміри — 200×220 метрів. Максимальна глибина станом на 2019 рік — близько 18 метрів, але водойма поступово замулюється. На початку 20 століття глибина перевищувала 20 метрів, що зумовило одну з його традиційних назв — Глибоке. У побуті також зустрічається назва Кругле.Походження озера достеменно не з’ясоване. Існує легенда про те, що вирва під водойму з’явилася після втручання “нечистої сили”. За науковою версією, воно могло утворитися внаслідок падіння метеорита.Місцеві мешканці вважають воду Стибина цілющою, зокрема такою, що допомагає загоєнню ран і лікуванню хвороб шкіри. Завдяки чистій воді, піщаному пляжу, пологому спуску та тіні дерев уздовж берегової лінії озеро є популярним місцем відпочинку жителів Савина та околиць.#ЧернігівськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Херсонський яхт-клубХерсонський яхт-клуб відкрили у 1908 році, його першим головою став князь О. Д. Максутов. Будівлю на стрілці Карантинного острова спорудили у 1913 році за підтримки поміщика П. І. Соколова. Архітектура поєднує цегляну кладку з ажурними дерев’яними деталями, широкими навісами та бесідками, а оглядовий майданчик вежі відкриває панораму дніпровських плавнів і Херсона.На початку 20 століття в яхт-клубі базувалися вітрильні яхти членів клубу та самих установи. Після Жовтневого перевороту 1917 року клуб тимчасово припинив роботу, відновився в 1926 році, пізніше перейшов у власність Товариства порятунку на воді, а в 1952 році був реорганізований в обласну водно-спортивну станцію.У 1970-х на території яхт-клубу розмістили Херсонський завод спортивного інвентарю, де виготовляли яхти, спортивні човни та весла. Продукція заводу допомагала херсонським спортсменам здобувати перемоги на різних чемпіонатах.#ХерсонськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. КропивницькогоТеатр Кропивницького — головна театральна сцена Кіровоградської області, розташований у місті Кропивницький на вулиці Театральній, 4. Це обласний театр з академічним статусом, пам’ятка архітектури та історії місцевого значення.Приміщення було споруджене в 1867 році й стало колискою професійного українського театру. Першу виставу під орудою Марка Лукича Кропивницького, “Наталка Полтавка”, тут показали 27 жовтня 1882 року. Театр від самого початку заявив про зрілість і самобутність української сценічної культури, незважаючи на політичні обмеження того часу.У репертуарі театру — українська та світова драматургія, від Мольєра й Шекспіра до класиків української сцени. Протягом десятиліть трупа гастролювала по Україні та за кордоном, а сцена дала життя численним постановкам, серед яких були й заборонені або призабуті твори.Сьогодні театр Кропивницького — культурний осередок із сучасними умовами для постановок і глядачів. Тут діє “Золотий фонд театру”, проводяться фестивалі, вистави й благодійні акції. Після реконструкції в 2012 році заклад став ще доступнішим для глядачів і продовжує бути важливим центром українського театрального мистецтва.Ph. (2, 3) theatre #КіровоградськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Смерть та перепоховання Тараса Шевченка26 лютого 1861 року Шевченко помер від паралічу серця після тяжкого приступу задишки та болю в грудях. Перед смертю він записав свій останній вірш “Чи не покинуть нам, небого”. Після панахиди його тіло перенесли до академічної церкви в Петербурзі, а того ж дня телеграмами повідомили про смерть поета в Україну.Похорон відбувся 28 лютого на Смоленському кладовищі. На церемонії були письменники, художники, журналісти та студенти, серед них М. Костомаров, П. Куліш, Г. Честахівський, брати Лазаревські та інші.Після 58 днів домовину за клопотанням Михайла Лазаревського перевезли до України. В травні 1861 року її вивезли залізницею до Києва, далі студенти Університету Святого Володимира провезли труну на Поділ.20 травня на пароплаві ”Кременчук” прах доставили до Канева, дві доби він перебув в Успенському соборі. 22 травня, після панахиди, його віднесли на Чернечу гору, де встановили дерев’яний хрест, виконуючи останню волю поета.#ЧеркаськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Храм з ковчегом у Херсонесі Його руїни лежать серед античних кварталів давнього Херсонеса Таврійського — міста, де понад півтори тисячі років тому вирувало духовне життя, а згодом, за переказами, прийняв хрещення князь Володимир.Храм спорудили в 4 столітті, у формі рівнокінцевого хреста — типовій для ранньохристиянської архітектури. Під вівтарем, під час розкопок 1897 року, археологи знайшли ковчег із мощами святого мученика — саме ця знахідка дала назву всій споруді. Усередині ковчега, оздобленого зображеннями Христа, Богоматері, апостолів і святих, зберігалися часточки кісток, обгорілі від вогню. Вівтар храму мав сінтрон — півколо лав для духовенства з єпископським кріслом посередині, а поруч розташовувався жертовник із висіченим у камені басейном, на якому зберігся рельєфний хрест і кипарисиХрам, як і навколишні будівлі, був знищений у пожежі під час монголо-татарського нашестя в 13–14 століттях, але його фундамент і частини підлоги збереглися.Стоячи поміж кам’яних стін Храму з ковчегом, легко уявити, як тут звучала давня молитва, що не втратила свого світла навіть крізь тисячоліття.#СевастопольЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Каплиця-усипальниця СапєгКаплиця-усипальниця Сапєг у Більче-Золотому — неоготична пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована на території колишньої садиби магнатського роду Сапєг.Розташована на пагорбі серед старовинного парку в селі Більче-Золоте, споруда постала за проєктом архітектора Адольфа Куна в 1898 році (або 1880-му) на замовлення князя Леона Павла Сапєги. Її черепичний дах, вузькі готичні вікна, арки та скульптурний декор надають будівлі витонченості. На фасаді два герби: литовський ”Погоня” і родовий “Лис”. У підземних склепіннях колись містилися поховання представників роду, які згодом були перепоховані на місцевому цвинтарі. Неподалік стояв двоповерховий палац Сапєг, знищений під час Другої світової війни. Сьогодні споруда належить Українській греко-католицькій церкві та відома як храм святої Параскеви. Вона залишається головною архітектурною окрасою села, розташованого серед мальовничих ландшафтів Поділля.Осінь — найкращий час для Більче-Золотого. Старий парк навколо каплиці Сапєгів перетворюється на м’яке золоте море, а неоготичні шпилі храму виринають із туману, як із іншої епохи. Тиша, легкий запах вогкості й листя, шурхіт під ногами — і вся ця історична меланхолія тільки підсилює відчуття присутності минулого.Ph. travels #ТернопільськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Бакотський замокБакотський замок — кам’яний укріплений палац XIV–XV ст., який розташовувався у селі Бакота Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Замок мав оборонне призначення та контролював Пониззя, проте сьогодні від нього не залишилося жодних повноцінних споруд, лише залишки фундаментів та фрагменти стін.Історія замку бере початок ще за часів Великого князівства Литовського. У 1255 році власником Бакоти став боярин Мілей, який сприяв монголо-татарам захопити регіон, і замок було зруйновано.У 1362 році до влади прийшли Коріятовичі, відновили місто та збудували замок. У 1431 році під час боротьби Польщі з Литвою фортецю остаточно було зруйновано.Археологічні розкопки 1961 року (Григорій Хотюн) та 1963–1965 років (Іон Винокур) дозволили виявити фундамент та залишки стін. Замок був орієнтований за сторонами світу та формував разом із навколишнім ландшафтом єдиний природно-архітектурний ансамбль. Сьогодні це лише археологічна пам’ятка, яка нагадує про велич середньовічної Бакоти.#ХмельницькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Великий ДзендзикОстрів Великий Дзендзик — комплексна пам’ятка природи місцевого значення, розташована неподалік міста Бердянськ Запорізької області. Назва “Дзендзик” походить з тюркських мов і означає “гачок”.Історично Великий Дзендзик разом із островом Малий Дзендзик та архіпелагом Остапиха був офіційно створений рішенням Запорізького облвиконкому в 1984 році. З 2010 року об’єкт входить до складу Приазовського національного природного парку, а самі острови мають статус заповідної території та охороняються законодавством України.Острів складається з піщано-черепашкових берегів. Раніше він був сполучений із Бердянською косою пересипом, проте зараз повністю ізольований. Рослинність представлена очеретом звичайним, бульбокомишем приморським, полином пісковим, колосняком чорноморським та іншими прибережними видами.Великий Дзендзик разом із Малим Дзендзиком слугує важливим місцем гніздування для птахів: баклана великого, мартина-реготуна, річкового та рябодзьобого крячків.#ЗапорізькаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅

Катеринівський лісКатеринівський ліс — зелене диво серед південних степів Миколаївщини. Розташований біля села Катеринка Первомайського району, він охороняється державою та є частиною природно-лісового фонду України.Його історія почалася наприкінці 18 століття, коли чернігівський полковник Михайло Штриков заснував поселення та висадив перші дерева, щоб зупинити рухомі піски над річкою. Поступово піщані дюни перетворилися на ліс — результат двох століть людської праці.Сьогодні Катеринівський ліс займає понад 1,5 тисячі гектарів і вражає різноманіттям: тут ростуть сосни, дуби, берези, ясени, клени, граби. У лісі трапляються унікальні дерева: стара верба, що пережила сам ліс, столітні дуби та навіть ялиновий гай, який уперше прижився на піску.Фауна теж багата: козулі, кабани, лисиці, зайці, бобри, видри, десятки видів птахів, плазунів і земноводних.Катеринівський ліс — це місце, де кожен крок нагадує про силу людських рук і терпіння, що повернули життя туди, де колись була пустеля.Ph. thegard #МиколаївськаЗапропонувати допис📩Подорожуймо Україною SparkWay | Підписатись✅