я дуже давно хотіла з'їздити в одесу, але паялась що часто обстріли, і все відкладала поїздку і гріла себе приємними довоєнними спогадами про неї. ось я нарешті наважилась з'їздити і виявилось шо переживати треба не через обстріли.таку кількість російської я вже давно не чула - більшість персоналу звертається до тебе роснявою і в кращому випадку переходять коли чують від тебе українську. таке враження шо всі відвідувачі за сусідніми столиками, прохожі, водії, господарі на еірбнб, навіть залізничники - всі говорять роснявою. частина вивісок ще російська, навіть назви дуже сучасних популярних закладів типу юг і облака не можуть блять на нормальну мову перекласти. під кінець відпочинку мій мозок сприймав це ніби я за кордоном і ніхто мою мову не розуміє вишенькою на торті був пам'ятник пушкіну напроти міськради. і мало того шо він ще існує в 2025му - йшла якась бабка і єбать ПЕРЕХРЕСТИЛА його. ніякої церкви поблизу немає, вона стояла хрестилась на пам'ятник пушкіну. вдумайтесяне знаю, може я вдома цього не помічала, може я занадто емоційно реагую, може мені не пощастило зіткнутись з такою кількістю російської, але коротше дуже дивно і дуже сумно.звісно не кажу що не їдьте в одесу, місто все ще красиве вайбове, але будьте готові до такої хуйні. бо я готова не була(