Channel Lamp Books - @lampbooks - №1457
#Історії🧩 Задзеркалля
📜 Італійський письменник Італо Кальвіно ще на початку своєї кар’єри був переконаний, що стане реалістом. Після Другої світової війни він приєднався до італійського неореалістичного руху, писав про селян, війну, відбудову країни. Його перший роман "Стежка павуківських гнізд" (1947) мав успіх, але подальші спроби створити другий реалістичний твір закінчилися повним крахом. Кальвіно пізніше зізнавався, що цей провал став "одним із найважливіших моментів життя".У 1949 році він жив у крихітній кімнаті в Турині, писав дні й ночі, але кожен рукопис йому здавався мертвим. Редактор Еліо Вітторіні, який підтримував молодих письменників, відверто сказав йому: "У твоїх текстах забагато фактів і надто мало тебе самого". Ця фраза вразила Кальвіно до глибини. Він закрив рукопис і протягом кількох тижнів не торкався пера. Замість цього ходив вулицями міста, спостерігав за людьми, птахами, тінями на бруківці. Йому здавалося, що світ більше не можна описувати просто – його треба перекодувати у щось символічне.Тоді в нього й народилася ідея нового стилю – легкого, іронічного, сповненого фантазії. Саме з цієї творчої кризи виріс його знаменитий цикл "Наші предки", де реальність поєднується з алегорією. Першим став роман "Розділений віконт" (1952) – історія чоловіка, розрізаного навпіл гарматним ядром, який продовжує жити у двох половинах: добрій і злій. Кальвіно пізніше казав, що це був його спосіб описати власний стан – роздвоєння між вимогою реалістичного письма і внутрішньою потребою вигадувати.Редактори спочатку поставилися до рукопису з обережністю. Один навіть сказав, що "це казка, яка нікому не потрібна". Проте після виходу книги критики побачили в ній новий напрямок італійської літератури – "розумну фантастику", яка могла говорити про глибокі речі через гротеск. Кальвіно нарешті знайшов власний голос і з того часу більше ніколи не повертався до прямого реалізму.Його пізніші твори – "Космікомічні історії", "Невидимі міста", "Якщо подорожній однієї зимової ночі" – продовжили ту ж ідею: будь-яка вигадка може бути правдивішою за документ. І кожного разу, коли його запитували, звідки беруться ці неймовірні світи, Кальвіно відповідав просто: "Із того дня, коли я визнав, що не зміг написати реалістичний роман".Творча поразка, яка могла завершити кар’єру Кальвіно, стала точкою народження його унікального стилю. Втративши віру в реалістичний опис, він створив літературу, що відмовилася від прямого зображення дійсності, але навчила читача бачити її глибше. Його невдача перетворилася на одну з найплідніших еволюцій у європейській прозі XX століття.⊹➣ Books | Films | Events | Games | DS
136
25-11-17 18:30