Наснився мені чудернацький базар:під небом у чистому полі,для різних людей,для щедрих і скнар,продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш,а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Дехто щастям своїм платив. Дехто платив сумлінням. Дехто – золотом золотим. А дехто – вельми сумнівним. Долі-ворожки, тасуючи дні,до покупців горнулись. Долі самі набивались мені. І тільки одна відвернулась. Я глянула їй в обличчя ясне,душею покликала очі…– Ти, все одно, не візьмеш мене, –Сказала вона неохоче.– А може візьму?– Ти собі затям, –сказала вона суворо, –за мене треба платити життям. А я принесу тобі горе.– То хто ж ти така? Як твоє ім’я? Чи варта такої плати?– Поезія – рідна сестра моя. А правда людська – наша мати. І я її прийняла, як закон. І диво велике сталось:минула ніч. І скінчився сон. А Доля мені зосталась. Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, –у мене жодних претензій немадо Долі – моєї обраниці. Долучайтесь до збору на пікап для 44 ОМБР!

🚐🇺🇦 https://send.monobank.ua/jar/5tvuNGzMHA#ЛінаКостенко #Ліна #Костенко🇺🇦 Відчуй силу поетичного слова Ліни Костенко