Одна з наших основних проблем – це балістика ворога. Напевно, ні для кого не секрет, що проти балістики працює тільки «Петріот». У свою чергу, «Петріот» має певний відсоток ефективності та алгоритми роботи (на одну ціль може витрачатися кілька ракет).Коли ми говоримо про довгострокову війну на виснаження, то в площині проблем балістики це виглядає як протистояння російського виробництва і світової допомоги Україні в області постачання нам ракет для Петріот. Вся балістика, яка до нас прилітає, зроблена в кінці 2025- початку 2026 року, тобто нас атакують фактично ракетами з заводу. Іскандер робиться на 90% з російських комплектуючих і роблять їх 60 одиниць на місяць. Є й інші ракети C300/400. Чи можемо ми розраховувати, що нам постійно та долго будуть поставляти ракети проти балістики? Мабуть, ні. Світові військові ресурси не безмежні.Який вихід, запитаєте Ви? Він комплексний. Починаючи від участі нашої країни в розробках протибалістичних систем (як своїх, так і спільних з іншими країнами) і закінчуючи необхідністю укриття і захисту всіх наших ключових об'єктів, як військових, так і цивільних. Будь-яка наша ТЕЦ або підстанція 750 повинні витримувати удари ракет. Ну звичайно, війна це ще й економіка. Виробництво балістики досить дорогий процес, чим менше у противника буде фінансових ресурсів, тим менше вони вироблять ракет.