Все сказане вище є теорією, фактично ж на швидкісному трамваї, наприклад, де платформи мають висоту у 360 мм, вагон, у якого висота сходинки значно нижче, зустріти майже неможливо. Тому ГО «Пасажири Києва» в цьому питанні пропонує наступну методику:1. Необхідно визначити відповідно до нормативів техобслуговування та з урахуванням фактичної експлуатації допустимі коливання діаметру колес для всіх моделей і, на основі цього, допустиме коливання висоти підлоги.2. Визначити рівень просідання вагонів при різному завантаженні від 0 до 100% експериментальним шляхом для різних моделей. А далі на основі розрахунку середньої завантаженості, яка також потребує заміру або розрахунку на основі даних пасажиропотоку, визначити середнє значення просідання вагонів через завантаженість.3. Віднявши від середньої висоти першої сходинки/підлоги усереднене експлуатаційне значення по п.1 та значення по п.2 визначити типову висоту платформ. За нашими попередніми оцінками це може бути близько 320-330 мм.Такий підхід призведе до того, що теоретично очікувана висота сходинки відносно платформи коливатиметься від -30-40 до +30-40 мм. Але наголошуємо ще раз, це потребує уточнення і практичних замірів і лише після цього визначення остаточних цифр.Не часті випадки, коли висота платформи буде вищою ніж сходинка завантаженого вагона на зношених бандажах, можуть сприйматись пасажирами незвично. Але чи вартує ця звичність додаткового зменшення висоти платформ до мінімальної висоти сходинки 270 мм чи, навіть, до прийнятих зараз у Києві 250 мм з метою надлишкової перестраховки?_____Під цим постом пропонуємо висловити конструктивну критику та пропозиції по цьому питанню.