Адвокат Дніпро Кучинська Вікторія

В Україні пропонують створити єдиний реєстр із даними про те, кого і коли можуть мобілізуватиУ Верховній Раді зареєстрували законопроєкт «Про прозору систему призову та мобілізаційної черговості». Документ передбачає створення Єдиного реєстру мобілізаційних потреб та відкритий доступ громадян до інформації про черговість мобілізації.Проєктом закону пропонується визначити прозорість системи призову та мобілізаційної черговості одним із основоположних принципів здійснення мобілізаційної підготовки та мобілізації.Також документ передбачає створення в Україні Єдиного реєстру мобілізаційних потреб. Згідно із законопроєктом, Збройні сили України та інші військові формування повинні будуть формувати і наповнювати цей реєстр у порядку, визначеному Президентом України.У реєстрі, як пропонується, має міститися чітка та обґрунтована інформація щодо:🔹️черговості призову на військову службу під час мобілізації;🔹️вимог до громадян для мобілізації, зокрема щодо віку, стану здоров’я та спеціальності;🔹️обмежень стосовно призову на військову службу під час мобілізації.Крім того, законопроєкт передбачає, що громадяни матимуть право на безоплатний доступ до інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі мобілізаційних потреб.Водночас призов на військову службу під час мобілізації, відповідно до документа, має здійснюватися за визначеною черговістю, яка формуватиметься на основі таких критеріїв, як вік, стан здоров’я, військова спеціальність тощо.Прикінцевими положеннями законопроєкту пропонується внести зміни до статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зокрема, перелік принципів мобілізаційної підготовки та мобілізації хочуть доповнити новим принципом — «прозорість системи призову та мобілізаційної черговості».🔰 "Про прозору систему призову" 😁😁 прям квн якийсь , одразу видно креатив законотворців 😆

❗️Верховний Суд дозволив ТЦК оскаржувати рішення про самостійне виховання дитини військовозобов'язаними, які уникають мобілізаціїПитання використання сімейно-правових механізмів у спорах, пов’язаних із мобілізацією та військовим обов’язком, останнім часом стало одним із найбільш дискусійних у судовій практиці. У постанові у справі № 725/9013/25 від 06 травня 2026 року Верховний Суд у складі КЦС розглянув питання права ТЦК на апеляційне оскарження рішень у сімейних спорах, а також меж допустимого використання приватно-правового інструментарію для отримання відстрочки від призову.Обставини справиПозивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої доньки разом із ним на його самостійному вихованні та утриманні.Він зазначав, що шлюб між сторонами фактично припинився через конфлікти та втрату взаєморозуміння. Також позивач посилався на те, що дитина тривалий час проживає разом із ним, а він самостійно здійснює її утримання та виховання.Між сторонами був укладений нотаріально посвідчений договір про визначення місця проживання дитини та участь батьків у її вихованні. Відповідачка у суді першої інстанції позов визнала повністю.Суд першої інстанції розірвав шлюб та залишив дитину проживати разом із батьком на його самостійному вихованні та утриманні.Після цього апеляційну скаргу подало ТЦК як особа, яка не брала участі у справі. Апеляційний суд дійшов висновку, що спір фактично спрямований на створення підстав для відстрочки від призову або звільнення з військової служби, а тому стосується інтересів держави. Суд скасував рішення в частині залишення дитини на самостійному вихованні батька та відмовив у задоволенні цієї вимоги.Позивач подав касаційну скаргу, в якій наполягав, що ТЦК не є учасником сімейних правовідносин і не має права втручатися у такий спір чи оскаржувати рішення суду.Позиція Верховного СудуВС вказав, що право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції гарантовано особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки.Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують або припиняють права або обов'язки цих осіб.За змістом статті 352 ЦПК України право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції особи, яка не брала участі у справі, ґрунтується не на гіпотетичній зацікавленості, а на правовій зацікавленості, яка обумовлюється змістом норм матеріального права.Верховний Суд підкреслив, що ТЦК не є учасником сімейних відносин. Водночас територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України.☝️ВС вказав, що позов військовослужбовця про визначення місця проживання дитини, поданий з метою штучного створення підстав для звільнення з військової служби під час особливого періоду, є зловживанням правом та використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню. Судові рішення повинні відповідати принципам справедливості та не можуть використовуватися для уникнення виконання встановлених законом обовязків.ВС погодився з висновком апеляційного суду, що позов про самостійне виховання дитини, поданий військовозобов’язаним під час воєнного стану, може впливати на питання відстрочки або звільнення з військової служби, а тому стосується інтересів держави. За таких обставин ТЦК має право на апеляційне оскарження такого рішення.Суд також зазначив, що позивач у цій справі намагався застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дитини, з метою звільнення від виконання військового обов'язку.🔰 Це дуже небезпечний прецедент! Мене дивують висновки суду щодо того, що батько використав захист дитини для звільнення від військового обов'язку, але хіба не це прямо вказано в законі як підстава для відстрочки?? Як встановити самостійне виховання та утримання дитини інакше, як через суд? Ніяк.

❗️Верховний Суд підтвердив право Центральної МСЕК скасовувати інвалідність заочноУ справі № 360/660/25 Верховний Суд став на бік Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, фактично визнавши правомірною можливість заочного перегляду рішень МСЕК щодо інвалідності в умовах воєнного стану, якщо порушення або невідповідність медичних документів є очевидними.Суть споруПозивачка оскаржувала рішення Центральної МСЕК МОЗ, яким її не визнали особою з інвалідністю за результатами заочного розгляду медичних документів у грудні 2024 року. Вона зазначала, що рішення ухвалене з порушенням процедури — без особистого огляду, належного обстеження та повної оцінки стану здоров’я.За даними справи, позивачка мала II групу інвалідності, встановлену безстроково з лютого 2023 року. Після запитів Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань Центральна МСЕК МОЗ, повноваження якої наразі покладено на Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності, провела заочну перевірку раніше ухваленого рішення та дійшла висновку про відсутність підстав для визнання особи інвалідом.Рішення судів першої та апеляційної інстанцій та висновки Верховного СудуСуди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов позивачки, визнавши протиправним та скасували рішення ЦМСЕК МОЗ про невизнання її особою з інвалідністю, оформлене за результатами заочного огляду, а також зобов’язали відповідача провести повторну медико-соціальну експертизу з дотриманням вимог Положення №1317 та Інструкції №561. ☝️Верховний Суд наголосив, що не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості висновку МСЕК, оскільки не є спеціалізованим органом у сфері медицини, тому така оцінка виходить за межі судового розгляду в контексті застосування норм матеріального права. Зокрема, суд має право перевіряти законність висновку МСЕК лише з точки зору дотримання процедури його прийняття на підставі вимог законодавства щодо порядку, умов та критеріїв встановлення інвалідності.☝️Суд також врахував, що в умовах воєнного стану ЦМСЕК МОЗ може приймати рішення за результатами перевірки без проведення очного огляду, якщо невідповідність медичних документів критеріям інвалідності є очевидною і не потребує додаткового підтвердження. У цьому контексті пріоритет надається інтересам національної безпеки та запобіганню зловживанням.

Українцям можуть дозволити оформлювати «відстрочку» від мобілізації за певну плату: що пропонують у РадіВ Україні пропонують запровадити механізм так званого економічного бронювання, який передбачає можливість так званої "офіційної відстрочки" від мобілізації за оплату."Ті, хто бажає отримати офіційну, скажімо так, відстрочку від служби в ЗСУ, платять за це. Але платять "у білу". І спокійно пересуваються Україною та виїжджають за її межі. А ті, хто такої можливості не має, але має бажання йти захищати країну, повинні мати хорошу мотивацію від держави. Але держава десь має брати цей фінансовий ресурс. Мені здається, тільки таким чином ми могли б трохи вирівняти ситуацію", - про це в інтерв’ю "Телеграфу" повідомив народний депутат від "Слуги народу" Сергій Нагорняк.Водночас депутат ВРУ визнав, що така ініціатива може викликати дискусії щодо справедливості, оскільки існує ризик її сприйняття як моделі, за якої заможні громадяни уникають служби. За його словами, проблема фактичного ухилення вже існує, зокрема через оформлення фіктивних документів. "Все одно ті, хто має гроші, вони відкупилися і по Києву сьогодні їздять на дорогих автівках за 100 тисяч доларів і більше. Ходять по ресторанах, займаються в спортивних залах. І у всіх довідки. Кого не зупиниш і не запитаєш — у нього є довідка про інвалідність: або його, або дружини чи батьків. Тут ніякого секрету немає" , - - сказав нардеп, наголосивши на необхідності ліквідації схем оформлення фіктивних документів про інвалідність для уникнення мобілізації.🔰 Якісь цікаві тенденціі: з одного боку запускають слухи про скасування броні і 1,2 млн на фронт, з іншого цукерку про платну відстрочку, є гроші - живи, нема грошей - служи 🤔

❗️Працівників ТЦК можуть штрафувати за балаклави, відсутність військової форми та відеофіксації - судова практикаСаксаганський районний суд Кривого Рогу розглянув справу щодо притягнення офіцера ТЦК до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення заходів оповіщення під час мобілізації та оштрафував офіцера ТЦК на 30 600 грн Суд давав оцінку діям групи оповіщення ТЦК, частина учасників якої під час перевірки документів мала закриті обличчя, працювала не у встановленій формі та не здійснювала обов’язкову відеофіксацію. Саме ці обставини стали підставою для притягнення до відповідальності офіцера, який очолював групу.☝️Попри пояснення про міркування безпеки та технічні проблеми з боді-камерами, суд дійшов висновку: навіть в умовах особливого періоду та підвищених ризиків порядок проведення оповіщення має дотримуватися неухильно. У результаті офіцера визнано винним у недбалому ставленні до військової служби та оштрафовано на 30 600 гривень.🔹 Суд у справі №214/4132/26 встановив, що 1 квітня 2026 року старший лейтенант, який виконував обов’язки старшого групи оповіщення, не забезпечив належної організації та контролю за діяльністю підлеглих під час проведення мобілізаційних заходів.🔰 Супер практика, але, нажаль, фіксація та збір доказів у таких випадках є вкрай важкими, адже дуже часто знімати на відео такі дії під час бусифікації нікому, ну і рідні не завжди хочуть далі давати хід справі, адже чоловіка вже мобілізовано.

❗️Суд визнав матір винною в ухиленні від виховання сина через його образливі ШІ-стікери в TelegramЦікава судова практика щодо питання меж відповідальності батьків за поведінку дітей у цифровому середовищі та підходи до встановлення факту ухилення від виконання обов’язків щодо їх виховання.Відповідно до матеріалів справи № 357/3005/26, неповнолітній хлопець надсилав іншому неповнолітньому образливі повідомлення та стікери в «Telegram». Дії хлопця кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, а його матір притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП.У судовому засіданні встановлено, що відповідні стікери були створені за допомогою чату GPT та мали принизливий зміст, зокрема із зображенням дівчини потерпілого в образливому вигляді. Вказаний контент поширювався у груповому чаті, створеному одним із неповнолітніх, до якого було додано близько 15 однокласників.З’ясовано, що інший учасник подій отримав доступ до акаунту потерпілого, зберіг його відеоповідомлення, після чого продемонстрував їх іншим учням і використав як основу для створення стікерів через ChatGPT. Надалі ці матеріали поширювались у чаті, а також надсилались безпосередньо потерпілому.Син підтвердив, що надсилав відповідні стікери та повідомлення, однак не зміг пояснити їхню мету. Також він зазначив про наявність попередніх провокацій з боку потерпілого.Позиція судуЗгідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.Суд наголосив: «Неналежне виконання обовязків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, повязаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей».Судом було звернуто увагу, що останнім часом набуло поширення таке негативне та небезпечне явище як шкільний булінг, зокрема з використанням засобів електронних комунікацій. Цькування однолітків у групових чатах, без безпосереднього контакту з жертвою викладає в булера відчуття певної захищеності та вседозволеності. Натомість опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті.☝️Виховання дітей є головним моральним і правовим обов'язком батьків. І від того, як батьки виконують свої обовязки повною мірою залежить увесь процес розвитку дитини, а відповідно і її формування, становлення як людської особистості.❗️Суд акцентував, що будь-яких даних, які б свідчили про вжиття матір`ю належних заходів щодо контролю за поведінкою сина, формування у нього поваги до інших осіб та недопущення подібної поведінки, матеріали справи не містять.Суд підсумував, що таким чином, в діях матері вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП України, а саме ухилення матір'ю від передбачених законодавством обов'язків щодо виховання неповнолітнього сина.🔰 Тобто, як бачимо, за образливі висловлювання дітей у месенджерах (в тому числі і соц.мережах), такі дії можуть кваліфікуватися як булінг та кібербулінг, а відповідальність лягає на батьків, як неналежне виконання батьківських обов’язків.

⁉️Як діяти, якщо ви отримуєте погрози в соц.мережах та месенджерахСоціальні мережі та месенджери дедалі частіше стають інструментом психологічного тиску — від прямих погроз до шантажу через особисті дані. З розвитком цифрових технологій з’явилися нові форми впливу на людину. Найпоширеніші з них — погрози насильством у повідомленнях, шантаж через розголошення конфіденційної інформації або персональних даних, а також систематичний тиск, спрямований на те, щоб змусити людину діяти певним чином.Відповідно до статті 40 Кримінального кодексу України, якщо людина діяла під впливом фізичного або психічного примусу і не могла контролювати свої дії, таке діяння не вважається кримінальним правопорушенням.Водночас це не означає безкарність для тих, хто чинить тиск. Особи, які вдаються до шантажу або погроз, можуть нести кримінальну відповідальність за іншими нормами законодавства.☝️Важливо не ігнорувати такі випадки. Насамперед варто зберегти всі електронні докази — повідомлення, скриншоти чи листування. Також рекомендується обмежити контакт із кривдником і звернутися до правоохоронних органів - до кіберполіції.

❗️Чоловік відмовився їхати до ТЦК після вимоги поліції — суд у Львові не побачив у цьому порушенняВідмова виконати вимогу поліцейського сама по собі не утворює складу адміністративного правопорушення. Ключове значення має те, чи була така вимога законною та належно обґрунтованою. До такого висновку дійшов Франківський районний суд міста Львова, розглянувши справу про притягнення особи до відповідальності за злісну непокору.❗️Суд підкреслив: у справах, пов’язаних із доставленням військовозобов’язаних до територіальних центрів комплектування, вирішальним є дотримання встановленої процедури. Якщо законність вимоги не підтверджена належними доказами, підстав для відповідальності немає.Обставини справи № 465/1186/26За матеріалами справи, 3 лютого 2026 року у Львові працівники поліції зупинили чоловіка та вимагали від нього вийти з автомобіля і проїхати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Підставою називалося раніше вчинене ним правопорушення у сфері військового обліку.Чоловік відмовився виконати цю вимогу. Поліція розцінила такі дії як злісну непокору законному розпорядженню працівника поліції та склала протокол за статтею 185 КУпАП.Правова оцінка судуСуд проаналізував, чи відповідала вимога поліцейських критерію законності, який є обов’язковим елементом складу правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП.☝️Відповідно до законодавства про військовий обов’язок і підзаконних актів, поліція має право здійснювати доставлення військовозобов’язаних до територіальних центрів комплектування за наявності належного звернення уповноваженого органу. Таке звернення має бути оформлене у встановленому порядку та містити визначені законом відомості.❗️Разом із тим, у матеріалах справи відсутні докази існування такого звернення щодо конкретної особи. Жодних документів, які б підтверджували належну ініціацію процедури доставлення, до суду не подано.⚖️ Таким чином, Франківський районний суд міста Львова закрив провадження у справі.Суд встановив, що у діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП, оскільки законність вимоги поліцейських не доведена належними та допустимими доказами.

У нотаріальних документах, навіть оформлених із дотриманням усіх вимог, можуть траплятися описки, друкарські чи граматичні помилки. У разі їх виявлення нотаріус має право внести виправлення, зберігаючи зміст документа та права осіб, щодо яких вчинено нотаріальну дію.Виправлення здійснює виключно нотаріус або державна нотаріальна контора, які оформлювали документ. Зміни вносяться одночасно до всіх примірників і мають відповідати даним із поданих документів або державних реєстрів.Нотаріус робить відповідне застереження після посвідчувального напису із зазначенням дати, підпису та печатки. ❗️Щодо документів, складених на тимчасово окупованих територіях або в районах бойових дій, які нині зберігаються в державних нотаріальних архівах.У зв'язку із війною частина нотаріусів припинила діяльність, а деякі державні нотаріальні контори були ліквідовані, тому їхні архіви передано на зберігання.Водночас де.нотаріальні архіви мають повноваження лише щодо зберігання документів і не можуть вносити до них жодних змін. У разі втрати або пошкодження документа архів може видати його дублікат на підставі наявних примірників.Питання виправлення технічних помилок у документах, що зберігаються в архівах, вирішується виключно в судовому порядку в межах встановлення фактів, що мають юридичне значення.

❗️Закон про військовий збір звільнив депутатів від звітності за використання компенсацій із бюджету 🫣Після тривалих дискусій і подання низки альтернативних законопроєктів Верховна Рада прийняла, а Президент підписав законопроєкт № 15110 щодо справляння військового збору у розмірі 5% ще три роки після скасування воєнного стану. Документ вже набрав чинності як Закон № 4835-IX.Початковою метою документа було забезпечення стабільного наповнення бюджету для потреб оборони у поствоєнний період. Однак у процесі розгляду в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики текст документа зазнав змін. Найбільш помітною зміною стало включення до «Прикінцевих положень» закону змін до профільного законодавства про статус народних депутатів, що жодним чином не стосується податкової системи, але змінює принципи використання бюджетних коштів представниками влади.Перехідні положенняУ первинному урядовому законопроєкті № 15110 не містилася норма про зміну щодо звітності народних депутатів. Вона з’явилася лише 7 квітня 2026 року під час засідання профільного Комітету.Розділ II «Прикінцеві положення» доповнено пунктом, що вносить зміни до статті 32 Закону України «Про статус народного депутата України». Ця правка, на перший погляд технічна, була внесена безпосередньо перед голосуванням законопроєкту за основу та в цілому.Зміни стосуються частини четвертої статті 32 профільного закону щодо діяльності депутатів. У попередній редакції ця стаття передбачала щомісячну видачу коштів для компенсації проїзду, оренди житла та відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням повноважень, у розмірі місячної заробітної плати.❗️Нова редакція, впроваджена через закон про військовий збір, встановлює, що народний депутат тепер самостійно та на власний розсуд визначає напрями та порядок використання коштів для компенсації проїзду та депутатських витрат. Законодавчо закріплено, що депутат не звітує за використання цих коштів.☝️Крім того, прямо вказано, що депутат не несе юридичної відповідальності за напрями використання відповідних коштів.Важливо зазначити, що на 2026 рік розмір цих відшкодувань був обмежений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX, проте нова норма створює безстроковий механізм використання коштів без обов’язкового звітування.🔰 Я вже не витримую таке читати 🤦‍♀️ люди добрі, чи буде колись кінець цьому раю ... Це капєц. Вони на законодавчому рівні закріпили БЕЗСТРОКОВИЙ механізм пи красти бюджетні гроші і за це немає жодної відповідальності 🫣 Всмислі? А кредити МВФ для чого беруться? А за які кошти їх потім повертати? - правильно, за наші з вами податки, та інші 'плюшки'. Зато рєбятам кормушка відкрита