«Ми живемо в симуляції»: професор Гарварду про те, як смартфони позбавляють людину сенсу життяНі для кого не секрет, що смартфони крадуть нашу увагу, знижують продуктивність і викликають залежність. Але професор Гарвардської школи бізнесу Артур Брукс вважає, що проблема набагато глибша. За його словами, постійна взаємодія з екраном поступово руйнує одну з найважливіших складових людського щастя — відчуття сенсу життя.Коли життя перестало здаватися осмисленимПротягом багатьох років Брукс починає свій курс про науку щастя з двох запитань: «Навіщо ви живете?» і «За що ви були б готові віддати своє життя?». Якщо людина може на них відповісти, це означає, що вона розуміє сенс власного існування.Ще кілька років тому більшість студентів легко відповідали на ці запитання. Але приблизно у 2008–2009 роках ситуація різко змінилася. Дедалі більше молодих людей зізнавалися, що ніколи не замислювалися над такими питаннями або взагалі не могли знайти на них відповіді. Водночас дослідження засвідчили стрімке зростання кількості молодих людей, які вважають своє життя беззмістовним.За словами Брукса, це не випадковий збіг, а справжня «психогенна епідемія» — масова психологічна криза, спричинена не біологічними чинниками, а змінами в сучасному світі.Як смартфон змінює роботу мозкуЛіва півкуля головного мозку відповідає за обробку інформації, технології та розв’язання практичних завдань. Права — за любов, віру, стосунки, пошук сенсу та розуміння того, заради чого людина живе.На думку професора Брукса, смартфони майже повністю утримують нашу увагу в «режимі лівої півкулі». У середньому люди перевіряють телефон понад 200 разів на день. Кожна така взаємодія занурює людину в потік інформації, сповіщень і нескінченної стрічки контенту, але не залишає місця для роздумів про найважливіше.У результаті люди отримують безперервний потік інформації, але дедалі рідше ставлять собі запитання, які формують відчуття сенсу життя.Ілюзія справжнього життяБрукс порівнює сучасну цифрову реальність із фільмом «Матриця». Соціальні мережі створюють лише імітацію дружби, знайомств і спілкування. Онлайн-побачення підміняють справжні стосунки, короткі відео — реальні враження, а листування — живі розмови.Людина починає отримувати лише цифрову копію того, що має відбуватися в реальному житті. Саме тому зростає відчуття внутрішньої порожнечі.Повернути сенс можна лише в реальному життіБрукс не закликає відмовитися від технологій. Натомість він пропонує змінити ставлення до них. Наукові дослідження свідчать, що не варто брати телефон до рук у першу годину після пробудження, під час їжі та за годину до сну.Але головні «ліки» — знову почати ставити собі запитання, на які неможливо знайти відповідь у пошуковій системі: «Що робить мене людиною? Заради чого я живу? За що я готовий пожертвувати собою?». Саме пошук відповідей на ці запитання повертає людині відчуття того, що її життя справді має сенс.