Кукушкін - Голос Діяспори | Трішки знов про ринок житла, а точніше праці, чи чому сучасній молоді ...

Трішки знов про ринок житла, а точніше праці, чи чому сучасній молоді важко знайти гідну роботу і купити собі нарешті ту кляту квартиру. Буду писати виключно про те що знаю - ринок інженерів, математиків, програмістів та інших спеціалістів з вищою освітою рівня хоча б бакалавра.- Сучасна молодь - спеціалісти досить низької кваліфікації. Приблизно 30 років ми переживали бум цифровізації, коли старші за віком спеціалісти, що не вміли включити комп'ютер, програвали молодим, що вміли самі встановити Віндовс (а то й не дай боже Лінукс) і тому останнім закривали очі на усі косяки - переваги цифровізації перевішували витрати. Сьогодні ситуація змінилась приблизно на 180 градусів, інженер 40+ скоріше за все не просто вміє включати комп'ютер - він собі досить ймовірно сам збирав перший з деталей з радіоринку, а от молоді важко поміняти накопичувач у ноутбуку.- Посилення ролі держави у суспільстві зіграло з молодими спеціалістами злий жарт - вони занадто качають права. А приватне підприємство - це як у тому відомому сюжеті Гая Річі, "вільна країна - але приватний магазин". І якщо найманий працівник буде сильно качати права по закону - цілком ймовірно скоро зарплату (точніше допомогу з безробіття) йому буде платити саме держава. Звичайно є нечесні і погані роботодавці, і якщо засудити такого - спільнота буде лише аплодувати. Але у інших випадках ситуація закінчується досить погано - ринок великих зарплат і високих технологій відносно маленький і всі більш-менш один одного знають. А у Європах ще вимагають рекомендаційні листи.- Молодь не хоче починати з нуля, відразу давай 10 тисяч євро на місяць. Хоча у всі часи молодь працювала саме з нуля, а то ще й платила майстрам за науку чи бігала за пивом. Просто працовати треба не від роботи і до зарплати, а розвиваючи усі частини тіла, включаючи мозок, перші 3-5 років після університету - вважай у будь-якій професії це інтернатура. Є звичайно історії про те як горбатився за 1000$, а потім змінив роботу і раптом дали відразу 3. Але це класичне survival bias - нікому не цікаві історії тих, хто звільнився і не знайшов навіть аналогічну. Проблему бачу у тому що раніше люди мали обмежене коло спілкування і відповідні історії, а зараз всі хочуть бути успішними як той чувак з соцмереж.- Є велика ймовірність нарватися на лівака, вокера, а оті "пластелини будуть фрі" на робочому місці нікому не потрібні. А потрібно пам'ятати, що начальник - скоріше всього людина старшого покоління, яка це все люто ненавидить, він виріс на South Park і Family Guy а у школі регулярно пиздили і його, і він.Disclaimer: автор тексту не шукає роботу, нікого не наймає і взагалі йому давно в принципі на все поїбати.