🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩Обидва старші чоловіки раптом переглядаються і починають щиро, в голос сміятися. Цей сміх луною котиться порожньою нічною парковкою.​— О, бачу, ви вже навіть встигли навчитися працювати однією злагодженою командою проти батьків, — задоволено констатує Тимур, схрестивши руки на грудях.​— Це ненадовго, не тіште себе ілюзіями, — тихо бурмочу я під ніс, хоча пальці самі собою міцніше стискають документи.​— Бреше вона все, не вірте їй, — одразу ж здає мене з потрохами Марк, штовхаючи мене своїм стегном.​— Караєв, блять... Напрошуєшся?​— Дружинонько моя... Що ти мені зробиш?​— Не смій, сука, називати мене цим дурним словом! Мене пересмикує!​— А мені, бачиш, дико подобається, як воно звучить з моїх губ. Дружи-нонь-ка.​— Я тебе зараз прямо тут вдарю, Караєв. Чесно. У мене правий хук непоганий.​— Зате тепер це буде абсолютно законно, сімейні розборки, — регоче він.​Сергій десь позаду нас, біля капота машини, починає реготати настільки дико й голосно, що ледь не складається навпіл, тримаючись за живіт і витираючи сльози.​— Все, народ, я офіційно поїхав звідси від гріха подалі, — крізь сміх видавлює він, застрибуючи на водійське сидіння. — Поки ви тут не влаштували першу криваву сімейну сварку з поножовщиною прямо на парковці перед святим місцем.Там 22 сторінки «Гріх на біс»🔥🔞