🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩Проте ми надто добре розуміли, що така перемога не дасться задарма, і саме тому у відповідь на наші дії починається справжнє, некероване пекло.​Будинок Вікторії Ізмаїлової підірвали о четвертій ранку, коли нічне місто лише почало занурюватися в найглибший сон. Ми дізнаємося про це майже миттєво, бо один із численних моніторів у нашому штабі раптом різко спалахує тривожним червоним повідомленням про критичну подію. Вікторія навіть не кричить і не видає жодного звуку, вона просто застигає над екраном кам’яною статуєю, не кліпаючи дивлячись на зернисті кадри камер спостереження, що зафіксували момент вибуху та палаючий остов її розкішного особняка. Її обличчя в цей момент стає абсолютно порожнім, мертвим і позбавленим будь-яких людських емоцій, наче разом із тим будинком згоріла і її душа.​— Там були люди? — тихо запитую я, боячись порушити цю моторошну тишу.— Частину охорони та прислуги встигли вивести за моїм протоколом безпеки, — хрипко відповідає вона, не відводячи погляду від екрана. — Але не всіх, Олівіє, далеко не всіх.​Грішна, почувши це, матюкається настільки жорстко, брудно й люто, що навіть Давид на секунду відривається від свого ноутбука й здивовано піднімає голову. Проте справжні випробування для неї тільки починаються, бо вже через дві години на іншому моніторі ми бачимо, як горять її головні склади. Полум’я там настільки сильне й несамовиме, що навіть через цифрові екрани віддалених камер видно густий чорний дим, який важким саваном накриває добру половину промислової зони міста.​— Сука… — ледь чутно шипить Грішна, стискаючи свій смартфон із такою нелюдською силою, що в неї біліють пальці, а корпус пристрою починає загрозливо рипіти. — Там було новітньої зброї та спецобладнання на кілька мільйонів доларів.— Уже нема, — сухо й коротко кидає Аріна, роблячи глибоку затяжку сигаретою прямо посеред мого кабінету, ігноруючи всі правила.— Дякую тобі, бляха, за цей черговий очевидний факт, — огризається Грішна, метаючи в неї блискавки очима.— Завжди рада допомогти тобі розібратися в реальності, люба.​І ніби цього хаосу нам було замало, ближче до вечора приходить наступна новина: поліція накриває «Парадайс» масштабним рейдом. Усе відбувається в прямому ефірі новин: маски, спецназ із вибитими дверима, яскраві спалахи камер журналістів, які злетілися на запах скандалу. Аріна дивиться трансляцію зі свого телефону настільки спокійно й відсторонено, ніби вивчає звичайний прогноз погоди на завтрашній день. Тільки я, знаючи її занадто добре, помічаю, як у неї ледь помітно, але ритмічно сіпається щелепа від пригніченої люті.​— Моїх дівчат вивели через чорний хід? — запитує вона в когось зі своїх людей через бездротову гарнітуру.Настає довга, болісна пауза, під час якої в кімнаті чути лише гудіння серверів.— Добре, — нарешті каже вона.Ще одна пауза, під час якої вона, здається, приймає неминуче, і тільки після цього Аріна повільно опускає телефон на стіл.— Ну що ж, дівчатка… — тихо, майже пошепки каже вона. — Схоже, моєму улюбленому клубу сьогодні настала повна і остаточна пизда.В новому розділі «Мережа брехні»