🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩— Я хуй клала на твоє прохання, — кажу спокійно, чітко, без підвищення голосу. — На твої терміни і на твої ігри.Жодної видимої реакції з його боку, але я відчуваю, що він слухає кожне моє слово з особливою увагою.— Ти хочеш полювання? — продовжую я. — Влаштовуй. Я навіть не тікатиму.Ще один крок. Тепер нас розділяє лише повітря, насичене запахом смерті.— Якщо наважишся.Тиша стає майже нестерпною. Напруга між нами така щільна, що її можна різати ножем. Я чекаю, а Пророк мовчить. Я бачу, як трохи напружуються його плечі під чорним одягом, як змінюється кут нахилу голови, ніби він обмірковує кожну можливу відповідь.Але він не рухається, не тягнеться до зброї, не робить нічого, що могло б стати загрозою і це вже саме по собі є відповіддю.Я ледь усміхаюся, відчуваючи, як всередині розливається тепле, майже задоволене відчуття.— От і я про те, — тихо кажу я.Розвертаюся повільно, демонструючи йому спину без жодного страху, і йду до дверей, переступаючи через тіло старійшини, навіть не дивлячись вниз на його мертве обличчя. Рука вже лежить на холодній ручці дверей.— Грішна, — лунає за моєю спиною його голос, а я зупиняюся, але не обертаюся.— Що?Пауза затягується на кілька секунд.— Тепер ти цікавіша, ніж будь-коли.Я хмикаю тихо, майже зневажливо.— Запиши це в щоденник.Відчиняю двері. Світло з коридору різко вривається в темряву зали, ріжучи її навпіл. Я роблю крок уперед і додаю, не обертаючись:— І ще. Наступного разу заходь без аплодисментів. Дратує.Уже сьогодні о 00:00 гаряче оновлення «Грішна»🔥