😊😊😊🤩😊😊😊

Тихо вислизаю з душу, халат мокрий, але мені байдуже. Проходжу через спа-зону — басейн порожній, пар клубочиться, нікого немає. Готель ніби вимер через снігопад. Піднімаюся ліфтом до свого номера, ноги ще тремтять від того, що сталося. Зачиняю двері, скидаю мокрий халат, залишаюся голим. Сідаю в крісло біля вікна — сніг за склом падає безупинно, світло лампи м'яке. В голові прокручується сцена знову і знову: її стогони, як Ітан тримав її зап'ястя, як вона вигиналася, як кінчала. Мій член знову твердіє — швидко, болісно і яне витримую. Руки самі тягнуться вниз, обхоплюють себе. Повільно спочатку — згадую її смак у басейні вчора, як вона тремтіла під моїми пальцями. Потім швидше — уявляю Ітана, його владність, як він змусив її кричати. Моя рука рухається ритмічно, дихання прискорюється, очі заплющені. Я кінчу знову, скоро, відчуваю, як все стягується... Раптом чую стук у двері — тихий, обережний. Я завмираю, рука зупиняється. Хто це, чорт забирай? Софія? Ітан? Ні, вони в спа. Я встаю, хапаю халат, накидаю на себе, не зав'язуючи — член все ще напівтвердий. Відчиняю двері.«Різдво на трьох»