з особистих мрій, це:• завжди Японія! вона завжди буде перша у списку, я передивилась всі влоги на ютубі про Джапан і повністю обсесед! (люблю влоги Інни Фісун, хоч вони і російською, але скрипучи зубами дивлюсь, бо все ж українка🤝🏻 от в неї нещодавно вийшло аж 3 влоги з Японії!)• Франція! Париж, звісно ж! І Нормандія, звісно ж! ті ж влоги Інни Фісун люблю, бо вона живе в Парижі❣️• Ісландія — то взагалі ніби інша планета, не знаю людини яка б не хотіла побачити її на власні очі!• Греція, в якісь красиві вілли біля моря🤤 зупинятись на декілька днів то в одному місці, то в іншому🤌🏻• Данія, особливо Копенгаген🤍 для мене то уособлення скандинавських хіпстерів! а скандинавки загалом мені дуже подобаються, тому мені туди треба🙈• Нідерланди, Амстердам!• Балі, Індонезія! перезимувати зиму місяцьок на теплому острові це не те що мрія, це щось, що здавалось років 8 назад настільки для людей з іншого світу, що я навіть не дозволяла собі мріяти про таке…це з основного, але що хочу сказати — жодна з країн не є якоюсь мрією з дитинства, бо моє дитинство, юність і загалом рівень життя, в якому я сформувалась і росла до років так 20-22 сформували й мої мрії дуже приземленими. це коли мрієш не про Балі, а просто щоб вдома було тихо, тебе любили і мали час поцікавитись твоїм життям. мрії про те щоб жити, а не виживати. і колись просто гуляти вранці з собачкою здавалось чимось з омериканського кіно. тому про подорожі я не мріяла, то було щось абсолютно занадто нереалістичне для мене, навіть у плані мрій. а літати у хмарах того, що ніколи не збудеться, мені не хотілось.і от я тут — прилетіла з Риму і хочу спланувати наступну подорож на осінь🙈💔