Це, мабуть, один із найкращих ковбойських романів із самотнім татусем, які я читала. І я взагалі не очікувала, що настільки закохаюся в цю історію😍Найперше, що тут хочеться відзначити, це хімію між головними героями. Вона справді чудова. Їхнє зближення не виглядає штучним чи надто стрімким, навпаки, за ними цікаво спостерігати, тому що між ними постійно відчувається ця напруга, цікавість і взаємний потяг. І при цьому їхні стосунки не будуються виключно на фізичному тяжінні)Мені неймовірно сподобалася головна героїня. Вона має власні принципи, чітко розуміє, чого хоче, і не готова відмовлятися від себе заради стосунків. Особливо сподобалося, як вона відстоює свої особисті кордони. Вона не боїться сказати, якщо щось їй не підходить, і не намагається бути зручною для інших. А ще мені дуже сподобалося, як на це реагує головний герой. Він справді її слухає. Не просто формально погоджується з її словами, а запам’ятовує те, що для неї важливо, і враховує це у своїх вчинках. Їхні стосунки поступово будуються на взаємній повазі, а не на тому, що один із героїв має постійно підлаштовуватися під іншого. І ось це для мене було величезним плюсом.Ну і сам Крістіан… самотній татусь, ковбой, ранчо, діти, характер і ця його турбота — тут авторка просто знала, що робить😂Мені сподобалося, що за романтикою тут є ще й сімейна складова. Стосунки героїв розвиваються не у вакуумі, а в контексті їхнього життя, роботи, родини та відповідальності. Через це історія відчувається набагато живішою. Звісно, книга не без недоліків, деякі моменти можна було б розкрити краще, але загальне враження це взагалі не зіпсувало. Я отримала саме те, чого хотілося від такого роману: сильну хімію, хороших персонажів, багато романтики, вайб ранчо і героя, який не просто закохується в героїню, а справді бачить її та чує.Коротше, якщо ви любите ковбоїв, самотніх татусів і романи, де стосунки будуються не лише на пристрасті, а й на повазі, «Пилова буря» дуже раджу❤️‍🔥#відгуквідбантика🎀