Майже 20 років тому, в золоті часи Могилянки, теплим вересневим вечером ми сиділи в затишній квартриі на Подолі, де зібралася довколакультурна тусівка з нахилом в андеграунд. Я щойно познайомився з Павлом, він запитав мене звідки я родом і почувши Київ сказав — «То ти полісянин. А я подолянин». Він мав на увазі Кам’янець-Подільський. Тоді я вперше зустрів людину, яка б придавала етнокультурним назвам регіонів більше значення аніж адміністративним. Це був Павло Нечитайло — він мене врази і з тих пір не перестає вражати. Захоплююся ним і поважаю. А пізніше мені пощастило познайомитися з його дружиною Яною і закохатися в музику їхнього гурту Запаска. Я дуже хочук, щоб якомога більше людей слухали їх музику. Бо на мою думку — це найбільш недооціненний гурт на українській сцені.Про сам гурт я зробив коротенький рілз в інсті.А тут зберу трохи лінківАльбомиLankaTranslitomKontur — мій улюблений)PomaluАле найкрутіше, що ви можете зробити — купити їх музику на Bandcamp. Повірте, це дуже втішає музиканта, коли його працю оцінюють гривнею. Ось суперовий запис пісні Газуй у форматі лайву з басисткою та барабанником.Тут гарна акустична версія піні Прорізна з дворика у Львові.А ось суперовий лайв треку Додавання-множення.Яна та Паша чудові, музика їх — сяйво серця й безкінечна медитація на ідеали родом з дитинства.Обов’язково поділися цим контентом із друзями. Їм буде класно.Всім любов і музика.