Відвідав земляка Вадима Криволапа, який нещодавно повернувся з російського полону.На початку повномасштабного вторгнення Вадим мав бронювання, працював на залізниці та жив звичайним життям. Але щойно нога агресора переступила державний кордон України, він прийняв рішення відмовитися від «броні» й пішов захищати нашу незалежність і суверенітет.Вадим Іванович проходив службу у 503-му окремому батальйоні морської піхоти та був прикомандирований до 38-ї бригади. У червні 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кринки (Острови) Херсонської області потрапив у полон.Майже два роки неволі. Щоденні тортури та знущання, нелюдські умови утримання… Вадим вистояв і повернувся додому.Разом із його родиною моя команда добивалася повернення Вадима. Для мене це особлива історія боротьби, адже він не просто мешканець мого рідного Конотопа. Ми жили неподалік, ходили до однієї школи №12. У нас була одна вчителька правознавства Захарченко Світлана Юріївна. Його дружина, як виявилось, взагалі жила в будинку, де мешкають мої батьки і де пройшло моє дитинство.З поверненням, друже! Сил і Божого захисту тобі. Знаю, що після відновлення ти не збираєшся залишати ЗСУ, а знову підеш бити ворога та захищати Україну. 🇺🇦