У випадку його знищення шлях на південь був би відкритим. Були зроблені кроки для підтоплення лівого берега, щоб ніякі понтони не допомогли евакуації війська з технікою, їм стало нема куди приставати. В цей момент стало зрозуміло, що все це героїчне військо через кілька тижнів буде в українському полоні. І тут чахлик, у власному класичному стилі поганого актора почав вчергове погрожувати всьому світу ядерною війною. Або життя наступних поколінь - та воля для оточених маленьких майбутніх чахликів, що будуть погрожувати всьому світу, або український полон для наповнення обмінного фонду. Салліван полетів до Москви. Потім до Києва. Думаю, історики будуть дивуватися тому, як у Херсоні на момент вода військ не залишилося жодної одиниці ворожої техніки при жахливому дефіциті пального. Куди поділися всі ці псковські потвори, які за неповний рік захищали Роботіно, а ще за рік гинули на Курщині. Звільнення Півдня відклали на кампанію 2023 року.4. Маючи психологічну та ресурсну перевагу, ми не втілили їх у 2023 році в звільнення Півдня, втративши шанс на «кордони 2022 року». Чи дійсно наші ресурси були розподілені між Бахмутським та Мелітопольським напрямками? Чи був шанс пройти або обійти забетоновану та заміновану лінію суровікіна, чи були повністю реалістичними плани кампанії, узгоджені з партнерами по НАТО, чи було втручання голови офісу в планування та забезпечення операцій, це вже не зможе вплинути на минуле. Після осені 2023 росія стала на воєнні рельси і почалася війна на виснаження ресурсу. Чи все зробили союзники для забезпечення наступу? Де ті 700 бронемашин та 300 танків, яких потребував Залужний для наступу? Де причини отримання нами Петріотів та бойових літаків не у 2022 році? Відповідь на це питання є. Союзники боялися перемоги України не менше, ніж перемоги путіна, і, поки, завдяки мужності та вмінню наших командирів та бійців, така перемога могла відбутися, нам було дозволено отримувати сучасне озброєння тільки в режимі ресурсного голоду. Дякуючи чеському Президенту було вирішено питання снарядів, але не знайшлося в світі подібної фігури, яка би вирішила питання ресурсів для ППО та ПРО.5. Енергетика. Це чергова жертва російського тероризму. Коли стало зрозуміло, що система міст-фортець, вибудована українським командуванням не надає путіну показати американцям швидку перемогу навіть ціною втрат чергових сотен тисяч росіян, він вдався до тероризму. Чи був шанс захистити енергетику? Так, був. Але на самому верху енергетичної системи виявилася людина, що взяла участь у створенні грабіжницького злочинного угруповання. Ми всі стали жертвами знищення побудованої десятиліттями радянської енергосистеми. І теплий період не принесе нам відпочинку - добивання енергетики продовжується паралельно з іншими видами тероризма - обстрілами водоканалів, очисних споруд, залізничних депо, потягів. Маємо розуміти, що росія нечутлива до дзеркальної відповіді по Бєлгороду або Ростову, результат буде досягнутий виключно знищенням максимально захищеної інфраструктури в Москві та Пітері6. Ми не виграли цю війну. Але путін її вже програв. Ми знищили фактично весь ресурсний потенціал радянського союзу. Росіяни працюють з колес по боєприпасах, ракетах, майже закінчилися запаси танків, бмп, бтр, артилерії, рсзо, випрошують у корейців їхні абсолютно застарілу техніку. Росія втрачає нафтові коридори з Чорного моря через активність ВМС; ГУР та СБУ, а на Балтиці - через дії партнерів, що, нарешті вирішили покласти край діяльності тіньового флоту. І дії хромої качки Орбана перед виборами до парламенту Угорщини по блокуванню санкцій, грошей Україні та виходу банків з території рф виглядають схоже на істерику.На фото українська дорога неподалік від ЛБЗ.
В цьому, другому сценарії американське управління ЗАЕС не більш реальне, ніж Трамп-Тауер посередині Гази. Станція може бути предметом домовленостей тільки у бліц-версії. Вона буде українською, або мертвою, якщо не домовитися швидко.5. На жаль, третій сценарій є набагато реалістичнішим. путін готувався до великої війни багато років. Запас міцності системи - це єдине, що йому вдалося. Радянське залізо поступово стирається, але на пару сезонів його вистачить. Нафта перестає бути надприбутковою, але щось відклали. Шпигуни чахлика, якими, як сечею штани, просякнуто все західне суспільство, продовжують, яка старі консервні бляшанки, вибухати інформприводами. Чергова демонстрація цього відбулася на Олімпіаді. Голова МОК з диктаторської країни з півдня Африки показала власну залученість у відбілення агресії і український спортсмен Гераскевич, безумовно, переміг морально, але весь світ побачив рух росіян до майбутнього реваншу - боротьба, шахи, мок, спортивний суд, футбол… Ще радянський союз показав ефективність використання спорту в якості інструменту тиску. Жоао Авеланж, Платіні, Маркіз Самаранч - вони не були іншими - просто грошей було менше, а система контролю за ними була недосконалою. Наслідки гарного фінансування всіх міжнародних організацій росіянами ми бачимо у списках епштейна, бачимо в бездіяльності Червоного хреста, бачимо в черговому просуванні ЮНЕСКО премії Імені Менделеєва, що фінансується росіянами, бачимо росіян, які повертаються на книжкові виставки. Світ стомився. Крім українців, які, дійсно, боронять Європу. І так, європейцям дійсно вигідно отримати пару років на переозброєння, через це дворічне фінансування має дати Україні шанс встояти ці два роки, захистивши Польщу та Балтію. Чахлик готується для останньої спроби. Днями побачимо. І останнє. Енергетичний шантаж не спрацював. Ракет для повного знищення енергетики не вистачило. Побудова укриттів для генерації та трансформаторів енерго підстанцій продовжується. Наступна зима має бути більш захищеною від російських ракет. Українці не залізні, але й не здалися. Нас чекає складний рік.
Про відповідальність чиновників за сказане, а журналістів - за переказане.Хочу нагадати всім, хто має хоч якесь розуміння стану справ на книжковому ринку і у бібліотеках:1. 45% загального бібліотечного фонду - радянський, переважно, російський. 20% фондів - походженням з двох держав-агресорів - РФ та РБ. Міністерство культури за ДВАНАДЦЯТЬ РОКІВ ВІЙНИ не визнало наявності проблеми, не ухвалило жодного рішення, яке має врегулювати ситуацію, не створило програми заміни бібліотечних фондів чи не звернулося до суспільства, зарубіжних партнерів або депутатів про наявність проблеми. 2. Зайдіть у більшість сільських публічних бібліотек сходу, центру або півдня країни - донцови та лукʼяненки або на найкращих місцях, або повернути зрізами на полицях, стоять спиною, але у вільному доступі. І не бібліотекарі винні - інших книжок майже немає, тільки окупантське лайно, в тому числі авторства пропагандистів, що в пряму порушує закон. Останні пʼять років фінансування поповнення бібліотек в УІК нульове.3. Книжковий ринок. Букіністичний - на 95% російською. Книгарні прибрали російські книжки, інтернет ними заповнений, як і раніше. Маркетплейси з одноденками продають піратські копії, зроблені тут, в Україні, під вихідними даними казахських або балтійських видуманих видавництв. Контрабанда існує, хоч і не так, як раніше, активно. Але «книжечка з москви» не заборонена законом, як «двушечка на москву» (що нікому, як виявилося не здавалося проблемою). Так і тут. 4. Невже в Мінкультури не знають про потік книжок з РФ? Про книжкові ринки з піраткою. Що, хтось щось подав до Верховної Ради? Чи планують змінити антипіратське законодавство, щоб воно працювало, а не було декларативним? Ні. Чи буде залучено СБУ та МВС в законний спосіб до питання очищення інформаційного простору? Ні. Чи є діючі державні програми, повʼязані з просуванням в Європі української книги? Ні. Там дуже просто і дешево нашим громадянам отримати російську. 5. Якщо нам не цікаво - європейці не будуть допомагати, ані організувати потрапляння на конкурентних умовах (не золотими поштовими відправленнями) нашим біженцям нашої книги, ні заплатити за реальну, а не декларативну реформу бібліотек із заміною не тільки фондів, а оплати праці бібліотекарів, оптимальної мережі, ремонтів приміщень, єдиного каталогу, логістики та правил гри з електронним контентом. Нічого. Але піаритися на забороні, хоч і безвідповідально - тим не менше, може і зайде. Комусь. Ненадовго. Вважаю цей текст зверненням до Уряду про необхідність визнати проблему НАЯВНОСТІ більше ніж половини російськомовних фондів у бібліотеках.
Звіт про перерахування благодійних коштів«Видавництво Фоліо» щиро дякує всім читачам, які долучилися до нашої благодійної ініціативи.З кожної книжки (вартістю понад 100 грн) яку ви купували у нас — 25 гривень було перераховано до БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРГІЯ ЖАДАНА» на підтримку дитячого табору «Хартизяки».За результатами акції було зібрано 6 925 гривень.Табір «Хартизяки» — це творчо-спортивний літній табір для дітей військовослужбовців бригади «Хартія», який проводиться Благодійним Фондом Сергія Жадана спільно з Хорунжою службою 2 корпусу НГУ «Хартія».Табір проводиться за підтримки благодійників і пропонує відпочинок, живе спілкування, розвиток і безліч інших культурних, освітніх і спортивних активностей. Завдяки проєкту діти військовослужбовців можуть отримати яскраві та позитивні враження, позбутись щоденного стресу, який вони переживають через війну, відновити внутрішній ресурс.Ми вдячні кожному, хто зробив свій внесок — разом ми підтримуємо дітей та створюємо для них можливість відпочинку, розвитку й безпечного простору.Дякуємо за довіру та небайдужість. Продовжуємо працювати та підтримувати важливі ініціативи разом.
Іноді і росіяни виглядали саме так - Тільзитський мир був підписаний Олександром та Наполеоном після довгого святкування миру у спеціально побудованому павільйоні на середині руки Німан на плоті. Союзника росії - пруського короля залишили на березі. Поразка росії була оплачена за рахунок союзника - Прусії. Територіями та грошима. Кинутий союзник ввічливого та лагідного на вигляд Олександра Першого вимушений був на наступний день підписати жорстку угоду, віддавши Наполеону польські землі та частину власне пруських, а ще частину польських - Білосток та Августов … власному союзнику, тому самому лагідному Александру. До речі, Александр ще фактично зрадив британців, обіцяючи за шампанським Наполеону підтримку в обмін на Балкани. На сто років раніше, під час війни з Карлом Дванадцятим Шведським, Петро Перший ще менше зважав на якісь умовності та етикет.Спочатку під час наступу Карла, перед ним з північного заходу на південний схід йшло військо Меншикова і спалювало села з майном та хлібом, що належали своїм, російським мешканцям, щоб хліб не пішов на їжу та фураж ворогу. Вже після Полтави та жорсткої невдачі Петра при спробі форсувати Дністер та Прут, почалися перемовини. У Стокгольмі. Нагадаю, в ті часи королівські особи мали честь. Але не росіяни. Для створення переговорного настрою Петр Перший надіслав кілька десятків суден з козаками на південь Швеції - грабувати і гвалтувати.5. Тому, коли весь світ бачить жахливі обстріли мирних українських міст, енергетики, інфраструктури, знищує тепло- та водопостачання- це лише досвід «героїчних» російських можновладців минулого, памʼять яких толерують і зараз, тих, хто вивозив архіви з Лаври, тих, кому досі стоїть колона в центрі Полтави, Петра та його поплічників. Тому Європі простіше відкупитися від нас мільйонами на подолання енергокризи, ніж надати справжні гарантії безпеки, які можуть надати ядерні держави-члени НАТО, коли бачать геноцид у центрі Європи.На фото - Харків
Є мільйон варіантів пояснити, чому чахлик для мегаобстріла енергетики вибрав саме день приїзду Рютте - і особиста неповага до Трампа, і кровожерливість, і бажання щось продемонструвати перед перемовинами в Абу-Дабі. Це - для патологоанатомів, які колись будуть вивчати те, що у нього залишиться замість мозку.Нам важливо тількі дві речі - така демократично-схвильована Європа не побігла одразу кричати про суд у Гаазі, про геноцид та холодомор, вони навіть свою стурбованість якось пошепки висловили. Потім - вже не рахується, бо то вже головою, а не серцем.І друге - ми весь цей час не чіпали їхні НПЗ та нафтовидобування, москву та валдай, не згадували про арсенали грау та заводи у іжевську, план ковьор під москвою зачекався, кримський міст на новоросійські причали вже мохом поросли в очікуванні. Так ось коли це - сьогодні чи після перемовин. Це - важливо.І ще. Донні, ти знов скажеш про гарні стосунки з тим, чиє фото ти повісив у туалеті, щоб насолоджуватися спілкуванням та вологими мріями? Де «Томагавки»? Чи ти думаєш, що процес імпічменту не почнеться наступного січня?
Тому перемовини перемовинами, а росія свої заплановані чотириста тисяч тушок призове і встигне втратити в літній кампанії цього року доти Путіну може не стати настільки нестерпно, що він забʼє кінцівками по татамі і запросить зупинки бойових дій - як раз під ялиночку… точніше під вибори у США. А чи отримає до цього Україна свої 45 мільярдів, кілька «Томагавків» та розвіддані для них - це для США - технічне питання. Сьогодні республіканці програли проміжний 9 округ на виборах у Сенат США, ще одним голосом менше більшість. Округ, де була величезна перевага. Ефект Трампа спрацював проти партії. Якщо дійсно не зупи6ити війну в Європі на тлі істерик Трампа, вибори листопада 2026 стануть холодним душем для його партії. Він це розуміє. Тож, зачекаємо.19. Європа, яка не залучена у мирному процесі (а раніше були Нормандський, Паризький формати, Мінський процес), за задумом Трампа, в цих перемовинах є тільки касою - має повернути чахлику його гроші, і з власних карманів заплатити за відновлення України. Паралельно продовжувати утримувати українську армію, платити США за нафту і газ і не зазіхаючи зменшити мита на китайські товари. Чи влаштовує Європі бути касою при трампівській збройно-нафтовій мануфактурі, як раніше була касою при путінській бензоколонці? Вчора, після німецько-італійських перемовин, стало зрозуміло, що ні, Європа хоче повернутися з постіндустріальної у індустріальну еру. Електронна промисловість, сучасні технології, передова наука, патенти, які реалізуються без надання їх азійським країнам. Боротьба за ринки технологічної продукції зі США. Європа, схоже, відводить Україні не стільки роль щита, і вимушено - сільськогосподарського додатка, ще і роль технологічного цеху для збірки. Так, з дешевою робочою силою, але дружнього, свого. Для цього кілька європейських держав готові тримати в Україні військові контингенти. А чи готова рф закінчити війну, отримавши на нашій території пару бригад з французькою та британською пропискою? А турецьких моряків разом з британськими у Одесі? А військово-повітряну базу з «Міражами», «Харрієрами» та «Гріпенами» у Чугуєві? Навіть не країн НАТО, а українську, готова? Може, тому путін і поспішає домовитися з сильним Трампом, який до виборів у Конгрес в США має силу, щоб вдвох затиснути Україну? Можливо, в Жвропі це розуміють і наступними пакетами санкцій реально планують відігнати тіньовий флот від європейських берегів і тим самим повернутися на арену? І ще один фактор, який не дасть підписати перемирʼя сьогодні. Росія не виключила із списку вимог своє втручання у внутрішні справи України за принципом «Армія-мова-віра», що був сформульований Ігором Гринівим і проголошеним Петром Порошенком. Сьогодні для України обмеження армії, закріплення статусу російської мови і розвиток російської церкви на нашій землі є ще більш неприйнятним, ніж у 2022 році. Впевнений, це розуміють наші переговорники і наші європейські партнери. «Адіннарод» не може бути предметом перемовин.20. Підводячи підсумки. Я не бачу реальних шансів на закінчення війни в результаті перемовин в Абу-Дабі. Але деякі позитивні рішення можуть бути озвучені після них. Я впевнений, що тихі дії по дрібному дерибану українських надр приспішниками Трампа поки що є єдиним результатом підписаної з ним угоди про надра. Приблизно така судьба буде з угодою про безпекові гарантії від США. Приблизно так буде із вступом України до НАТО, поки росія є сильною, а президентом США є Дональд Трамп. Думаю, протягом 2026 року, через постійні дії міжнародних перемовників та європейську санкціонну політику, війна буде призупинена. Можливо, буде реалізовано на сьогодні неприйнятну Україні схему - фактичний обмін «Фортеці Словʼянськ-Краматорськ» на 0,8-1,5 трильйона доларів на відновлення економіки та зброю для ЗСУ від західних союзників та частково із «заморожених активів» путіна.
Частину викинутих документів знов тут же сховали, пояснивши це їхньою можливою несправжністю.14. Документи з файлів Епштейна не є готовими звинуваченнями, але у випадку, якщо їм «прироблять ноги», можуть такими стати. Три тисячі згадок Трампа у цьому, явно не останньому, пакеті. Нагадаю, сам Епштейн не дочекався вироку і повісився у вʼязниці у 2019, в трампівську каденцію. Рівень залученості в цю проблему суспільства - максимальний. Поки - на рівні світської хроніки. Там, крім Трампа, - принц Ендрю, Клінтон, Гейтс, Вуді Аллен, Ілон Маск, та величезна кількість еліти американського суспільства, яку звикли бачити у цій хроніці. Звісно, Трамп має власний план дій після публікації, побачимо це дуже швидко. Впевнений, є розроблений сценарій його особистого реагування на можливе затягування росією перемовин з Україною. Тут можуть бути і «Томагавки» і чергова карибська історія - з Кубою. Нагадаю, в центрі Гавани на території радянського, а потім російського посольства, працює найбільший у регіоні центр слідкування за ефіром в регіоні, в т ч на території США і саме Флорида, в якій знаходиться Трампівськк резиденція Мар-а-Лаго, точно під російським ковпаком з Гавани.15. Як ми бачимо, заплановані на сьогодні у Абу-Дабі перемовини пока не відновилися, подивимося, що станеться у неділю. «Мораторій» росії на обстріли нашої енергетики виглядає, як переключення їхніх зусиль з енергетики на обстріли інших обʼєктів - складів американської табачної компанії біля Харкова (було гучно), залізничних обʼєктів, приватних бізнесів тощо. Звісно, ракети будуть накопичені для наступних ударів. На жаль, сьогодні стався і без безпосередньої російської участі, найбільший на сьогодні епізод з відключеннями енергетики та опалення по більшості території нашої країни. Звісно, це результат попередніх обстрілів та розкачування систем безпеки електромереж. Небезпечні ігри путіна, які ведуть до постійних аварійних відключень потужностей АЕС в центрі Європи навряд чи подобаються нашим союзникам. Але вони майже не реагують. Пока. Далі буде.На фото - Іісус на хресті з міланського музею.
Влад Кириченко пішов у засвіти.Один з найбільш розумних представників нашої галузі, який знав, що те, що він робить, залишиться на багато років після нього, після нас всіх - він створював освічене сучасне українське середовище.Він був легкою людиною, на відміну від того міфу, що створили про нього телеграм канали. Швидко реагував на біль та несправедливість, вмів рятувати та підтримувати. Він нещодавно казав мені про те, що, оскільки в нашій галузі через державну недержавницьку позицію дуже мало грошей, засновники мають керувати бізнес-процесами, навіть тоді, коли не отримують за це адекватних грошей. Тому наш бізнес в Україні- персоніфікований. Наш Формат, Вирля, Унів - це ВЛАД КИРИЧЕНКО. «Військо читає» та інші благодійні програми - це теж він.Так і завтрашній НФ - це Влад Кириченко. Він розумів реальний стан здоровʼя і готував оточуючих до свого відходу.Остання наша розмова з домовленістю про зустріч відбулася у минулий четвер. Зустрінемося вже у іншому світі. Дякую тобі, Владе, за спілкування. Дякую за спільно проведені години. За науку. За ту Україну, яку ми творимо.
📚Читай і підтримуй дітей військових! Видавництво «Фоліо» долучається до збору коштів на дитячий табір «Хартизяки» 🔸Табір «Хартизяки» — це творчо-спортивний літній табір для дітей військовослужбовців бригади «Хартія», який проводиться Благодійним Фондом Сергія Жадана спільно з Хорунжою службою 2 корпусу НГУ «Хартія». Табір проводиться за підтримки благодійників і пропонує відпочинок, живе спілкування, розвиток і безліч інших культурних, освітніх і спортивних активностей. Завдяки проєкту діти військовослужбовців можуть отримати яскраві та позитивні враження, позбутись щоденного стресу, який вони переживають через війну, відновити внутрішній ресурс. Щоб підтримати дітей наших захисників і захисниць — можна просто придбати книжку. 📍З кожної книжки (вартістю понад 100 грн), яку ви купуєте у нас — 25 гривень буде перераховано на підготовку дитячого табору «Хартизяки». В акції беруть участь замовлення зроблені з 18.01 по 31.01(включно).Купуючи наші книжки, ви не лише поповнюєте свою бібліотеку якісною українською літературою — ви допомагаєте повернути дитинство!
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.