Красовицький щоденно

Вже за півтори години ми побачимо події в Мар-а-Лаго. У лютому подібна «затравка» перед пресою створила медійний привод на місяці, а паніка у частини населення не проходить і сьогодні.Якщо буде ця попередня трансляція, як домовлено, побачимо, у що одягнений український Президент, хто з ним поруч, і чи налаштований конструктивно «провокатор на замовлення» Венс. Після зустрічі побачимо, чи буде заключна «прес-конференція» загальною, чи буде окремо зустріч зі ЗМІ у Зеленського. Це - про «маячки». Почуємо, 100%, коментарі європейських лідерів, скоріш за все, зранку. Можливо, також зранку, дізнаємось про формулювання у підписаному документі. Впевнений, документ буде підписано.Також впевнений, питання ЗАеС залишиться і потім, але питання Краматорська буде сформульовано майже конкретно, як мінімум, так, щоб можна було прочитати поміж рядків.Також побачимо, чи вся переговорна команда повернеться до Києва і який буде коментар на питання про Юзика. На жаль, подібні речі ще й як впливають на результат, коли за столом перемовин - Трамп, який хизується своїм вмінням розмовляти.А далі - буде те, що на фото. Звісно, трохи інакше. Думаю, той персонаж, що справа, зараз теж хвилюється через непередбачуваність свого візаві

Будапешт. Угорщина.Протягом найближчих кількох місяців в цій країні відбудеться чергова серія боротьби Схід-Захід, яка може вплинути, безумовно, і на долю України.Що маємо сьогодні?Девʼятнадцятирічне (з перервою) правління Віктора Орбана. Людини, для якої влада - все, ідеологія не має значення. Прийшов з демократами на зламі політичних епох, створив праву вождистську популістичну партію без демократичних процедур всередині, знищив судову систему, повністю контролює правоохоронні органи, підтримує режим європейськими грошима, якими іноді відкупається Євросоюз за голосування, та дешевими енергоносіями, якій надає путін за лояльність. Блокує європейські заходи щодо еміграції, але лояльно надає візи росіянам, не постачає Україні зброю, але, хоч і під постійний театр двох акторів (його та Сіярто, міністра зовнішніх справ), добре заробляє на транзиті та постачанні електроенергії українцям. Вміє себе продати такому ж правому популісту Трампу. Саме через все вищесказане була можливою зустріч Трампа з путіним саме в Будапешті, у випадку, якщо б колективний Захід продав Україну. Має дивний набір претензій до нашої національної, мовної та освітньої політики, надає угорські паспорти етнічним угорцям з України, підтримує сепаратистів на Закарпатті. У 2022 відверто висував територіальні претензії Україні. З сусідів має гарні стосунки тільки з урядом Фіцо у Словаччині. Що вимальовується на виборах.Одна ліва партія з рівнем підтримки до 5%, одна ультраправа з приблизно таким же рівнем очікування голосів. І дві праві популістські партії - «Фідес» Орбана та «Тіса» Петера Мадяра, вихідця з «Фідесу», який розраховує, в першу чергу, на голоси угорців, що за двадцять років стомилися бути «поколінням Орбана» і які готові до ревізії політичної системи. Інші партії - ліві, центристи, демократи, - настільки сильно втратили за ці роки, що вирішили не висувати власних кандидатів на цих виборах, поставити на єдиного реального конкурента Орбана, щоб почати злам системи. Поки що колективний Захід публічно мовчить. Впевнений, задіяні механізми не тільки по контролю за процесом голосування та підрахунками, йде процес виявлення російських агентів, що теж планують бути активно залученими. Зараз мої співрозмовники говорять про:- можливі традиційні для пострадянських республік вкиди та «каруселі» у провінції;- зняття опозиційних кандидатів;- незаконне використання поліції;- залякування, яке вже почалося, в тому числі і за рахунок російських емігрантів.Я був два дні в Будапешті. Що мене насторожує:- величезна кількість російської мови на вулицях, з аканням та оканням, що унеможливлює, що її носії - українці;- бачив на свої очі двох пʼяних угорців «за 50», що співали угорською якийсь марш на вулиці. Обидва були одягнені в російську сучасну польову форму і кирзові чоботи;- відсутність прапорів Євросоюзу, присутність російських. Так, просто на вулицях та намальовані;- деморалізованість частини суспільства;- те, що, згідно опитувань, ледве не половина угорців вірять, що українці напали на росіян, що участь у війні для чахлика - захист, що це агресія з боку НАТО.Моя особиста думка - з лютого Будапешт буде охоплений активними мітингами опозиції. Влада буде намагатися розкрутити «грузинський» сценарій заборон. Надірветься та програє. Нас очікує період багатьох зізнань, знахідок та прозрінь.

Його конкурент Петер Мадяр, лідер партії «Тіса», - виходець з Орбановського «Фідесу», - базує свою електоральну підтримку теж на правому електораті. Ще потрібно не забути про наявність ультраправого «Йоббіка», який теж проорбанівський. Вибори будуть між правими, правими та ультраправими. Маленький сегмент лівих у новому парламенті підтримає людей Мадяра. При наближенні часу голосування очікуємо на активну діяльність ФСБ в центрі Європи, постріли, суди, Майдани та Антимайдани. Орбан - це європейський Янукович часів цифрової демократії. У випадку реальної перемоги опозиції маємо побачити крах режиму, від якого тягнуться звʼязки фінансування до сусідів - Фіцо, який має складну коаліцію і Бабіша, що має проблеми в питаннях корупції.4. 4. Повернемось до тих, хто ухвалює в Європі рішення. Фон дер Ляєн, яка до своєї посади встигла попрацювати міністром оборони ФРН (не забуваємо цей факт) та Мерц - і є архітекторами системи підтримки України, в якій важливо, що Україна має погашати борг виключно репараційними грошима. В цьому відмінність євро кредитів від того, що витискає з України Трамп - зброю за гроші, ресурси під землею, електрику з ЗАЕС, гроші Байдена, квиток в НАТО…Німеччина в сьогоднішньому стані - локомотив модернізації Європи. Саме канцлер Мерц кілька разів тільки йому відомими методами зупиняв Орбана (вчасно вийти в туалет, промовчати, спізнитись, домовитися). Саме він, як в британський та фінський колега, прямо називає путіна злочинцем. До речі, сьогодні французький лідер заявив про необхідність відновлення діалогу з путіним, це продовження лінії останніх днів, коли він відмовився підтвердити конфіскацію грошей путіна, яку до того приймав, як важку даність. Подальший шлях Європи або - до створення власної військової структури, або збільшення фінансування НАТО і новий формат атлантичного блока. Скоро ми дізнаємося про те, чи вдасться прибрати фронду Орбана зсередини і чи потрібно активувати дуже складні механізми реалізації рішень через не одностайне голосування в ЄС. 5. В любому випадку, Україна сьогодні має можливість прискореного шляху до ЄС. Він веде через неприємні для депутатського корпусу та всієї української політичної еліти закони про прозорість власних фінансів, контролю за силовиками та приєднання до непопулярних у нас багатьох документів ЄС, в тому числі мовних, анти піратських, банківських, соціальних та інших. Можливо саме в цей момент і зʼявився виток, що депутатські яйця правлячої коаліції затиснути в кулаку НАБУ (ФБР, британців?), через прослуховування та конфіскацію списків про отримання чорної зарплатні, а прямо кажучі, хабарів. Можливо, звідси всі ці спроби повної амністії? Можливо, вона і потрібна, але тоді починати з чистого листа потрібно всім: владі, опозиції, бізнесу. Першим особам держави? Населенню?

Кілька слів про памʼятники. 1. У нас вже багато років вміють зносити набагато краще, ніж будувати. Руйнувати завжди простіше. Руйнування завжди викликає багато позитиву і у тих, хто руйнує, і у групи підтримки. 2. Палити книжки теж не складно. Видавати трошки складніше. 3. Чи потрібні в Києві памʼятники українським письменникам? Так. Немає десятків тих памʼятників, які мають бути. Анатолій Дімаров, Павло Загребельний, Іван Нечуй-Левицький, Шмуель-Йозеф Агнон, Джозеф Конрад, і так, Захер-Мазох теж. Да, Віктор Некрасов. Знаю, що це не сподобається багатьом.3. Як і не сподобається те, що Анна Горенко (Ахматова) теж має бути, вона завжди була жертвою режиму, а не його слугою. І точно ніколи не була його символом. Але ж вона, якщо серйозно, нікого вже не цікавить? І памʼятник не є популярним. Про нього широка публіка і не знала. 4. З Булгаковим набагато складніше. Абсолютної істини не існує. Те, що він був частиною російського, імперського Києва, безумовно. Чи він є письменником, який буде в історії і далі - теж так. Як мінімум, тому, що видавці багатьох країн, що вклали гроші в переклади, будуть перевидавати його книжки і просувати ще багато років. Від нашого бажання це не залежить. Чи він був свідомим антиукраїнцем? Мабуть, менше, ніж це звучить зараз в полеміці, але так. Тому, безумовно, є логіка в тому, щоб памʼятник прибрати, щоб він не викликав згадок про російську мову і літературу в часи, коли на Україну летять російські бомби. Краще прибрати зараз, ніж постійно обговорювати це далі. Звикнемо дуже швидко. 5. Звісно, є і інші приклади. Але вони не для травмованої Великою війною країни. В центрі Монреаля памʼятник англійській королеві Вікторії. Квітів там немає. Вона - ворог для більшості населення франкомовного Квебека. Але і червоної фарби немає. На фото - памʼятник одному з мерів Відня початку 20 століття. Дуже успішному, багаторічному керівнику міста, який багато чого зробив особисто. Але - антисеміту. Відомому всім віденцям. Подивіться, як виглядає цей памʼятник. І суспільна дискусія точиться багато років. І навіть ухвалене рішення проведеного конкурсу не виконано. Чи нам потрібні подальші свари? Хто хоче читати Булгакова - буде це робити і далі, хто ні - памʼятник його не переконає.6. І головне - нам конче потрібна державна політика щодо памʼяті і памʼятників, яка сприймається більшістю суспільства, і яка побудована не тільки на руйнуванні.

Тому поки стратегія України в ситуації, коли ми отримали гарантію фінансування на два роки вперед - намагатися брати участь в пошуку мирного рішення, але чекати часів «слабкого Трампа», дякувати Трампу-важковаговику, що отримав орден ФІФА, Європі і навіть Президенту Польщі Навроцькому.4. Польща. Тут нема чого казати. Польські політики з двох боків, використовуючи наймерзенні риси членів польського суспільства та найжахливіші сторінки історії, підіграють росіянам. При чому російський експорт до Європи через Білорусь та Польщу зростає на тлі обмежень на українські товари. Польща отримує компенсації із загального бюджету Євросоюзу за зброю, поставлену до України і оновлює армію (що станом на зараз добре). Українці вносять свій внесок у ВНП цієї країни, і це теж добре. База НАТО на Півдні Польщі працює, як наш логістичний хаб, кордони сьогодні майже безконфліктні і Президент Україні має отримувати з вдячністю подаровані двотомники у мʼякій обкладинці про Волинь. І дякувати за допомогу. При цьому хочу нагадати, що, на відміну від України, не Президент, а Уряд, у Польській Республіці відповідає за зовнішню політику.5. І головне на сьогодні, в очікуванні інформації із США, про Євросоюз, Фон дер Ляєн, Мерца та європейські кошти. По-перше, ми маємо розуміти, яка кількість прямих погроз, в тому числі і фізичної втрати життя, отримали бельгійські посадовці та функціонери Єврокліар. Там сьогодні зберігаються російські активи на 234 мільярди євро. Саме цього грудня в рамках програми тиску, Центробанк росіі подав заяву у суд москви саме на цю суму позов до європейських структур, засідання буде у січні, і далі - зрозуміло, що арешт активів перейде на всілякі «Ашани», що працюють в рф досі. Думаю, наступна серія буде реалізована, як тільки Європа знов підніме питання конфіскації. Саме тому останнім часом про допомогу Україні грошима мовчать Макрон та Мелоні. Саме тому простіше виявилося віддати спільні гроші майбутніх європейців, ніж кровні російські. Історія не закінчена, так як далі підуть відсотки за цим кредитом на перші сім років з цього ж спільного бюджету, а далі невідомо. Україна має віддавати тільки з репарацій, отриманих від росії , а якщо ні, то теж невідомо. Всі чекаємо смерті путіна, а там якось домовимось? Тим не менше, маємо розуміти, що в Європі чітко вибрали своє майбутнє разом з Україною в якості щита, за власні гроші. В Європі очікують нападу росії вже не у 2030, а раніше. І тим не менше, в Європі досі готуються вкрай повільно. Про це далі - окремий текст, продовження цієї публікації. Про санкції, гроші, нафту, зброю та країни Балтії

Схоже, криваві гроші все-таки у росіян заберуть. А тепер задумаємось. Закінчується четвертий рік найбільш кривавої війни на континенті за 80 років. Хтось мовчав через те, що не хотів втратити надприбутки в кривавих нафторублях.Хтось мовчав через те, що не хотів втратити завтрашні доходи і не давав змоги зробити сьогоднішні видатки.Хтось був просто закоханим в червоний достоєвсько-солженіцинський ад.Хтось не мав мізків або яєць.Когось, навпаки, тримали за колись великі яйця через вчорашні поблядушки з росіянками-шпигунками.Хтось сам є шпигуном і всі це бачать. І через це гинуть тисячі мирних людей. Кораблі піратського флоту заходять в європейські порти. Фсбешні гниди вбивають в європейських столицях.Банкіри допомагають транзакціям за чіпи в обмін на крипту.Польсько-білоруський кордон спокійно пропускає потік російських вантажівок зі збіжжям та добривами.Зріджений газ з російських портів все ще розливають в європейських.Путіну тиснуть руку, дозволяють годувати ікрою друзів. Причому - дешевою червоною з хабаровська. Мабуть, чорну складно діставати через прильоти до астрахані.Лічильник повільно листає дні безгрошівʼя нашої армії і жужжить від швидкості отримання нафтодоларів для видатків на війну росіі. А хтось собі поставить памʼятник за те, що чотири роки зберігав ці чорні гроші.

У 1951 році Радянський Союз передав полякам технічну документацію на автомобіль «Победа М20», в перші роки ще постачав машинокомплекти. Поляки назвали машину «Варшава М20», а де в СРСР її чомусь називали «Варшавянкою». Звісно, ніхто повноцінно її не розробляв. Закупили в 1938 кілька різних автомобілей, вибрали для крадіжки Шевроле, додали якихось їдей з інших вкрадених зразків. Таким чином, «Варшава-Варшавянка» вже у 1951 вийшла підтоптаною років на 15. А в 1973, коли закінчилося її виробництво, була просто раритетом. Зараз на Кубі можна побачити ті «Шевроле» 1940-х років, але тут особливості клімату та безгрошівʼя комуністів впливають і те, що машина вироблена на на совкових заводах. Останні «Варшавʼянки» доживають в приватних колекціях.Але диво - зʼявилася нова модель, озброєна «Калібрами». Одна з представниць цього покоління «Варшавʼянок» збігла з Севастополя до Новоросійську, де її спіткала доля попередниці. Ця «Варшавʼянка» зустрілася з новою версію «Мроського малюка» і зустріч вийшла не на її користь. Знаєте, коли діти на Пасху бʼють одним яйцем з гострим кінцем по іншому, тупому. Отак і підводна «Варшавʼянка». Вибачте, польські друзі, я не знаю, чому росіяни так назвали свою лодку-кажуть-що-невидимку.

- Мадяр продовжує тренувати математичні здібності українців, цього тижня результати творчості його підлеглих з СБС підійшли до рівня 500 «йобликів» на добу. І це тільки один рід військ за повністю підтвердженими даними;- продовжили процес масової ліквідації кримського ППО;- відмітилися вчергове на Саратовському, Сизранському та Ярославському НПЗ;- продовжують тримати залишки Покровська та напів оточений Мирноград. Четвертий рік захищають Сіверськ і те, що його оборона підходить до завершення - в першу чергу результат повного знищення невеличкого міста КАБами та артилерією. Кожний з його захисників зберіг тисячі життів у Словʼянську та Краматорську;- Президент особисто відвідав звільнений Купʼянськ. Навіть представити не можу, що чахлик доїде кудись, де вільно літають fpv-дрони.6. Тим не менше, питання перемовин між Україною та Заходом з питання війни з Росією (звучить вкрай дивно) має вийти на конкретний документ протягом тижня. Також 18 грудня мають бути виділені кошти Євросоюзом на фінансування України на два наступних роки. Продовжиться знищення ворогом нашої цивільної інфраструктури на тлі відсутності результатів на фронті.

Всі покоління українських політиків та чиновників крали. Звісно, в кожному поколінні були білі ворони, чорні вівці чи білі пальта. Комусь не давали погляди, комусь страх, хтось ніяк не міг вибрати, що погано лежить, хтось просто не встигав. Але більшість всіх владних генерацій цшли у владу, як на заробітки (вибачте ті, хто не піддався стадному інстинкту). Комусь дісталося ціле Чорноморське морське пароплавство. Комусь - ГОК. Комусь - пару гектарів землі на набережній. Хтось невдало вкрав щось на березі Дніпра у Херсоні, а хтось вдало на прикордонні в Ужгороді.Спочатку нікого не цікавили «зароблені»можновладцями велики гроші. Ну, якщо ти не Павло Лазаренко і гроші відмиті не в Америці. Потім потрібно було або ховати здобутки в готівці, або мати дуже успішну тещу. Потім - коли почало пригорати тещам та онукам, зʼявилися криптогаманці, здавалося, там всі кінці у воду. Бог не фраєр, НАБУ не зʼїсть. Потім прийшли ті, хто думав, що офіс простих схем - це якраз про них, що попередники дуже ускладнюють рішення. Абсолютна влада виявилася майже абсолютним схемопотоком, як у Саші-стоматолога. Але часи змінилися. ФБР-НАБУ-підозра. Але ж це про фунтів-аватарів, які вчасно можуть сховатися за кордоном. І тут зʼявляється ця картинка. Невже це тільки перша картина першого акту нової пʼєси?Світлина - про державні резерви біткоїнів, що зовсім не змінює сенсу тексту.

Професійне.1. Постійна дискусія про те, чи має галузь проблеми перевиробництва, чи знижки вбили прибуток видавців, чи нові гравці швидко підуть, не отримавши легких грошей, призупинилася на період між Чорною пʼятницею та Миколаєм, коли учасники ринку витрачали час на те, як переграти конкурентів і партнерів на передостанньому святі великого попиту в цьому році перед довгою зимовою стагнацією і весняним спадом. Одна з великих друкарень, кажуть, пішла відпочити на тиждень, інші знизили ціни і збільшили терміни розрахунків для кількох великих і тому більш надійних клієнтів. Держава в особі Мінкультури очікувано не виділила коштів бібліотекам (і це більш-менш правильно у військовий час) і знов навіть не вступила в дискусію про механізм заміни російськомовних фондів після завершення війни (це абсолютно неправильно, невизнання проблеми не дає видавцям прогнозувати свої довгострокові вкладення у важкі часи).2. Після кількох тихих закриттів мережевих та «незалежних» (від ринку?) книгарень почався період створення нових: КСД, Віват, Книголенд звітують про все нові майданчики, інші учасники ринку дивляться на це не із здивуванням, а з розумінням проблеми - в очікуванні наступного витка спиралі великі гравці намагаються побудувати автономну систему продажів власного товару, який не буде залежати від непрогнозованих знижок великих мереж. Малі мережі та окремі книгарні очікують фантастичного тиску від неринкових дій великих гравців (ненадання бестселерів з першого накладу, зменшення знижок, ексклюзивів окремим мережам). Середні видавці мають шанс зачепитися за місце в мережах за рахунок окремих домовленостей в умовах відходу з мереж лідерів ринку. Малі видавці поступово мають переходити на нішеві проєкти, або будувати збут через власні сайти. 3. Бібліотечна система є чи не єдиним варіантом виправлення ситуації. Як ідею я бачу звернення держави в особі майже не субʼєктного сьогодні на ринку Міністерства Культури до великих зарубіжних спонсорів, з модеруванням відкритих списків та руху грошей через УІК і відданням віртуальних бюджетів кожній бібліотеці, яка має вибирати з єдиного списку, а не десятків прайсів. 4. Ділячи неіснуюче хутро від ненародженого ведмедя, розумію, що найкращим оператором би був якийсь з загальновідомих фондів, що працюють поза державними управлінськими рішеннями - Фонд Відродження, Фонд Жадана та ін. 5. Відсутність дій - теж дія. Так поводиться Міністерство культури по відношенню до галузі протягом всіх 34 років незалежності за винятком кількох періодів керування МК Василем Вовкуном, Вʼячеславом Кириленком та Євгеном Ніщуком. Окремим успіхом була є-підтримка в часи керівництва Олександра Ткаченка. Я нічого не забув, колеги?Через відсутність дій зверху, починаються дії знизу. Побажаємо успіху Бук-тікету та тим, хто обовʼязково створить йому альтернативу.На світлині КНИГА поки що по центру.