Ми повертаємось!Схоже, що вибори ректора 2024 не закінчилися влітку. На жаль, у звʼязку з окремими перестановками в адміністрації КПІ після зміни ректора, деякі наші найбільш інформовані джерела втратили свої посади. Тому в нашій команді довго були дебати про те, чи зможемо ми підтримувати належний рівень матеріалів, як і раніше. Але ми прочитали прямі звернення до нас з нагадуваннями про наші обіцянки інформувати колектив університету про діяльність адміністрації після виборів, тому не маємо права залишатися осторонь. Отже, найбільш гучною подією минулого тижня стали звинувачення на адресу Анатолія Мельниченка щодо наявності фрагментів плагіату в кандидатській дисертації. Ми переконані, що ректор КПІ має особисто прокоментувати ці закиди та відповісти на запитання від колективу. Але також маємо визнати, що такі широкі кампанії в ЗМІ проти керівництва КПІ ми бачили лише двічі: в далекому 2011 та у 2018 році, які, за твердженнями тодішньої адміністрації КПІ, замовляли впливові політики, зацікавлені в "рейдерському захопленні" університету. Наразі важко однозначно визначити, хто організував такий широкий розголос цієї теми, хоча коло ймовірних "бенефіціарів" досить вузьке. Вочевидь, головною метою організаторів є дискредитація Анатолія Мельниченко, що може призвести навіть до спроб усунення діючого ректора. При цьому, в багатьох повідомленнях виконавців (навіть не пов'язаних з КПІ) прямим текстом вказано, що ректора, мовляв, потрібно замінити на іншого учасника виборчої кампанії.Одночасно з цими подіями було створено новий анонімний канал про КПІ, відверто критичний до діючої адміністрації. Ми спостерігали за ним від самого моменту створення, і з подивом побачили, що першою до чату цього каналу долучилася Олександра Лунько - колишня секретарка Олексія Жученка та дуже наближена до нього особа. Також ми звернули увагу на стилістику перших публікацій, яка суттєво відрізняється, наприклад, від недолугих коментарів колишніх ботів Департаменту безпеки. Звичайно, у деяких місцях автори свідомо чи несвідомо подають суттєво викривлену інформацію, але це типове явище.Взагалі, нас більше дивує кадрова політика Анатолія Мельниченка. За час його керівництва були змінені, фактично, лише проректори, головний інженер, декілька деканів і навіть не усі помічники ректора. Отже, "стара команда" не лише знає про все, що відбувається в ректораті, але і контролює деякі важливі підрозділи. Не дивно, що з такими сильними позиціями вони могли наважитись перейти в "атаку".Маємо додати ще один фрагмент до цієї "головоломки" - нещодавно Олексій Жученко подався в члени Апеляційної палати НАЗЯВО, а це свідчить про можливість непрямого впливу на рішення, які стосуються КПІ. Якщо наші здогадки правильні, то дуже цікаво, які будуть подальші дії "старої команди" для повернення влади. Будемо інформувати вас про перебіг подій, але нагадуємо, що дуже цінуємо ваші власні думки та інформацію, тому не зволікайте писати в коментарях або в бота. Попереду багато цікавого!