Ви, мабуть, вже чули, що сьогодні на Львівщині зустріли швейцарського ультрамарафонця Фредеріка Сплендоре, який пробіг понад 4200 кілометрів, щоб нагадати світові про те, що Україна потерпає від російської агресії і потребує підтримки.

Найбільше мене вразило те, що він сказав, коли фінішував на Марсовому полі у Львові після 60-денного забігу:

«Деякі люди, поховані тут, були молодшими за мене – 21, 22 роки. А мені вже майже 34… Це дуже важко усвідомлювати.

Я просто бігун. У мене немає політичної сили чи великих грошей. У мене є лише ноги та серце. І я хотів зробити щось, щоб допомогти українському народові.

Якщо говорити тільки про цифри, я подолав більше ніж 4200 кілометрів і 13 країн за два місяці. Але для мене набагато важливіший сенс цього забігу. Я хотів, щоб люди знали, що я роблю і куди прямую.

Люди у Швейцарії, Франції чи Італії іноді забувають, наскільки близько Україна. А ви – наш сусід. Україна – це Європа, і вона потерпає від війни. Тому я хотів бігти саме у вашу державу.

Я також організував благодійний збір. І продовжу це робити після сьогоднішнього дня, щоб допомогти українцям пройти через цю війну та пережити зиму.

Для мене Україна, Франція, Італія, інші країни – це передусім люди. Ми всі люди. Я просто хочу допомагати людям».

Дякую Фредеріку за цей подвиг і за людяність.

Не кожен може пробігти 4200 кілометрів. Але кожен може не залишатися осторонь.

Небайдужість лікує цей світ.