TGLIST.COM.UA
Source
🧬 БІОЛОГІЯ / ХІМІЯ | Тетяна Козицька | НМТ | міжнар☘️ | BIO SCIENCE NEWS🧠 Нобелівська премія — за можливість керувати нейронам...
🧬 БІОЛОГІЯ / ХІМІЯ | Тетяна Козицька | НМТ | міжнар☘️
@kozytska_biology
1 850 Views/Reach
2026-10-06 05:11
Message №1413
🧬 BIO SCIENCE NEWS
🧠 Нобелівська премія — за можливість керувати нейронами світлом
Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року отримали Карл Дейссерот (Karl Deisseroth), Петер Гегеманн (Peter Hegemann) і Георг Нагель (Georg Nagel) — «за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою».
І почалася ця історія не з мозку. А з одноклітинних зелених водоростей.
🔬 Що відкрили?
Водорості Chlamydomonas здатні реагувати на світло й рухатися до нього або від нього. У цьому їм допомагають каналродопсини (channelrhodopsins) — світлочутливі мембранні білки, які працюють як іонні канали.
Коли каналродопсин поглинає світло певної довжини хвилі, він змінює конформацію і відкриває канал. Виникає вхідний потік позитивно заряджених іонів, мембрана деполяризується — і клітина змінює свою електричну активність.
На початку 2000-х Peter Hegemann і Georg Nagel разом із колегами показали, що каналродопсини є безпосередньо керованими світлом йонними каналами.
💡 А що, якщо такий білок змусити працювати в нейроні?
У 2005 році команда Karl Deisseroth показала, що експресія channelrhodopsin-2 у нейронах дозволяє керувати їхньою активністю короткими імпульсами світла: відкриття каналу спричиняє деполяризацію мембрани, а за досягнення порога нейрон генерує потенціал дії.
Так з’явився один із найпотужніших методів сучасної нейробіології — оптогенетика (optogenetics).
🧠 Чому це стало революцією?
Мозок складається з величезної кількості нейронів різних типів, об’єднаних у складні нейронні мережі. Просто стимулювати певну ділянку мозку недостатньо: одночасно можна вплинути на різні клітини й отримати сумарну відповідь.
Оптогенетика дозволила діяти значно точніше.
За допомогою генетичних методів можна забезпечити експресію світлочутливих білків у визначених типах нейронів, а потім світлом активувати або пригнічувати їхню активність — із мілісекундною часовою точністю.
Тобто замість: «ці нейрони активуються, коли тварина робить X» можна поставити експеримент: «активуємо саме ці нейрони — чи виникне X?»
Саме тому оптогенетика стала надзвичайно важливим інструментом для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між активністю конкретних нейронних популяцій і роботою нервових мереж, поведінкою, пам’яттю та емоціями.
🌱 І тут є ще одна важлива історія — вже про саму науку.
Дослідження того, як одноклітинна зелена водорість реагує на світло, не починалося як спроба створити технологію для дослідження мозку.
Спочатку вчені просто намагалися зрозуміти біологічний механізм.
А через десятиліття фундаментальне відкриття світлочутливого білка стало основою методу, який змінив нейробіологію — і зрештою привів до Нобелівської премії.
Ось чому на запитання «а навіщо досліджувати якусь водорість?» у науки іноді є дуже переконлива відповідь.
🙂
🔗 Джерело: Nobel Prize — The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2026
Telegram | Instagram | YouTube — @kozytska_biology
Facebook — @tkozytska | @kozytskascience
#biosciencenewskozytska#kozytska_biology#bio_tetiana_kozytska#нейробіологія#оптогенетика#біологія#NobelPrize2026
🧠 Нобелівська премія — за можливість керувати нейронами світлом
Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року отримали Карл Дейссерот (Karl Deisseroth), Петер Гегеманн (Peter Hegemann) і Георг Нагель (Georg Nagel) — «за відкриття, пов’язані зі світлокерованими іонними каналами та оптогенетикою».
І почалася ця історія не з мозку. А з одноклітинних зелених водоростей.
🔬 Що відкрили?
Водорості Chlamydomonas здатні реагувати на світло й рухатися до нього або від нього. У цьому їм допомагають каналродопсини (channelrhodopsins) — світлочутливі мембранні білки, які працюють як іонні канали.
Коли каналродопсин поглинає світло певної довжини хвилі, він змінює конформацію і відкриває канал. Виникає вхідний потік позитивно заряджених іонів, мембрана деполяризується — і клітина змінює свою електричну активність.
На початку 2000-х Peter Hegemann і Georg Nagel разом із колегами показали, що каналродопсини є безпосередньо керованими світлом йонними каналами.
💡 А що, якщо такий білок змусити працювати в нейроні?
У 2005 році команда Karl Deisseroth показала, що експресія channelrhodopsin-2 у нейронах дозволяє керувати їхньою активністю короткими імпульсами світла: відкриття каналу спричиняє деполяризацію мембрани, а за досягнення порога нейрон генерує потенціал дії.
Так з’явився один із найпотужніших методів сучасної нейробіології — оптогенетика (optogenetics).
🧠 Чому це стало революцією?
Мозок складається з величезної кількості нейронів різних типів, об’єднаних у складні нейронні мережі. Просто стимулювати певну ділянку мозку недостатньо: одночасно можна вплинути на різні клітини й отримати сумарну відповідь.
Оптогенетика дозволила діяти значно точніше.
За допомогою генетичних методів можна забезпечити експресію світлочутливих білків у визначених типах нейронів, а потім світлом активувати або пригнічувати їхню активність — із мілісекундною часовою точністю.
Тобто замість: «ці нейрони активуються, коли тварина робить X» можна поставити експеримент: «активуємо саме ці нейрони — чи виникне X?»
Саме тому оптогенетика стала надзвичайно важливим інструментом для встановлення причинно-наслідкових зв’язків між активністю конкретних нейронних популяцій і роботою нервових мереж, поведінкою, пам’яттю та емоціями.
🌱 І тут є ще одна важлива історія — вже про саму науку.
Дослідження того, як одноклітинна зелена водорість реагує на світло, не починалося як спроба створити технологію для дослідження мозку.
Спочатку вчені просто намагалися зрозуміти біологічний механізм.
А через десятиліття фундаментальне відкриття світлочутливого білка стало основою методу, який змінив нейробіологію — і зрештою привів до Нобелівської премії.
Ось чому на запитання «а навіщо досліджувати якусь водорість?» у науки іноді є дуже переконлива відповідь.
🙂
🔗 Джерело: Nobel Prize — The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2026
Telegram | Instagram | YouTube — @kozytska_biology
Facebook — @tkozytska | @kozytskascience
#biosciencenewskozytska#kozytska_biology#bio_tetiana_kozytska#нейробіологія#оптогенетика#біологія#NobelPrize2026