Німеччина🇩🇪— яскравий приклад. У 2011 році, після Фукусіми, країна вирішила поступово закрити всі атомні електростанції (остання зупинена у 2023 році) в рамках політики "Energiewende" (енергетичного переходу). Атомна енергія вважалася "зеленою" альтернативою з низькими викидами CO₂, але через суспільний тиск і політичні рішення Німеччина зробила ставку на відновлювані джерела (вітер, сонце) та... газ як "перехідне паливо".Це призвело до зростання залежності від імпорту газу, зокрема з Росії. У 2021 році близько 55% німецького газу надходило з РФ. Коли Путін анексував Крим і почав війну на Донбасі, а потім у 2022 році повномасштабне вторгнення в Україну, Німеччина опинилася в енергетичній пастці. Ціни на енергію злетіли, а "зелені" технології (вітер і сонце) виявилися недостатньо стабільними без масового зберігання енергії, яке досі технологічно обмежене.Закриття атомних станцій у Європі (не лише в Німеччині) підняло попит на газ, що зміцнило позиції таких країн, як Росія, Норвегія чи Катар.Вітрові та сонячні станції мають свої проблеми: залежність від погоди, потреба в акумуляторах, висока початкова вартість. Німеччина, наприклад, у 2022 році повернулася до вугілля, щоб компенсувати дефіцит газу, що підірвало її кліматичні цілі.Атомна енергія, могла б бути розумним компромісом: нульові викиди CO₂, стабільність, висока потужність. Але страх перед аваріями та проблема утилізації відходів зробили її політичним табу в багатьох країнах.