Перший Козацький

#УПЦ_це_МИДІТИ ЧЕРКАСЬКОЇ ЄПАРХІЇ ДОЛУЧИЛИСЯ ДО ПИСАНКАРСТВАУ період підготовки до свята Світлого Христового Воскресіння, з благословення та підтримки митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, єпархія разом із творчою майстернею «Гармонія» організували для юних парафіян майстер-клас із розпису писанок.Діти (а з фото бачимо, що і їхні батьки) із захопленням долучилися до традиційної техніки прикрашання великодніх яєць. Використовували бджолиний віск та спеціальний інструмент – писачок.Юним учасникам розповіли про історію виникнення писанок, а також ознайомили з особливостями та секретами майстерності їх розпису.Затамувавши подих, діти виводили писачком свої перші воскові лінії орнаменту.Після завершення творчої частини на всіх учасників чекало смачне частування.Організатори сподіваються, що відтепер розпис писанок стане для дітей щорічною традицією, адже опановані навички дозволять їм самостійно створювати святкові прикраси для великоднього кошика та дарувати їх рідним і близьким🙏

Чи погодиться Зеленський, що його дід – «покидьок»?Нардеп Наталя Піпа прокоментувала демонтаж напису «Їх подвиги будуть жити вічно, їх імена безсмертні» на київському пам'ятнику Музею історії України у Другій світовій війні (до 2015 року називався Музеєм Великої Вітчизняної війни).Піпа назвала ці слова «огидними», написавши у своєму ФБ, що «їх подвиги НЕ будуть жити вічно». На завершення, нардеп заявила, що «покидьки не мають подвигів».Звичайно, ми повинні вже звикнути, що нинішня епоха – це час «пробиття дна» у сферах, які раніше вважалися недоторканними. Але пост Піпи виділяється навіть на загальному тлі.Українці – один з найбільш постраждалих від нацистів народів. Загальна кількість жертв (і серед військових і цивільних) – від 8 до 10 мільйонів людей. Загиблі є практично в кожній українській родині. І майже в кожній родині хтось воював. Загальна кількість українців, які билися з нацистами в Червоній армії – 6-7 мільйонів.Це ті самі «покидьки», про яких пише Піпа. Це люди, які віддали своє життя, щоб вона сьогодні могла бути народним депутатом. І це не перебільшення. Рейхскомісар України Еріх Кох писав про українців:«Ми нація панів і повинна жорстко і справедливо правити. Я витягну з цієї країни все до останнього. Ми повинні усвідомлювати, що найдрібніший німецький робітник расово і біологічно в тисячу разів перевершує місцеве населення». Тобто, у випадку перемоги нацистів Наталя Піпа, якби їй пощастило народитися, була б у кращому випадку дрібною прислугою у нації панів. Ні про яке депутатство вона б і думати не могла.Наталя Піпа – родом зі Львова. Нам не вдалося знайти точну інформацію про її предків, але є ймовірність, що її діди воювали не в Червоній армії, а у складі зовсім інших підрозділів: СС «Галичина», Роланд, Нахтігаль та інше. Якщо це дійсно так, не дивно, що вона ображає героїв Другої світової. Ось тільки, чи має вона право робити це публічно і настільки демонстративно?Як, наприклад, відреагує на слова Піпи Володимир Зеленський, дід якого пройшов всю війну аж до Берліна? Він згоден, що командир мінометного взводу і герой війни Семен Зеленський – «покидьок»? Можливо, згодні з таким визначенням своїх воювавших батьків і дідів попередні президенти?І як висловлювання Піпи узгоджується з постійними висловлюваннями влади про необхідність єдності українців? Давайте подумаємо: чому сприяє ця нахабна і показова образа пам'яті предків мільйонів українців – єдності, чи розділенню? І чи немає в словах нардепа розпалювання ненависті, про яке говориться в статті 161 КК України?Є ще один аспект цієї історії. Наталя Піпа – автор одного з законопроектів за заборону УПЦ. Вона постійно висловлюється про Церкву в такому ж ключі що і про загиблих героїв війни. Під постом Піпи про «покидьків» її підтримала Соломія Бобровська – ще одна ненависниця УПЦ у Верховній Раді. І це не виняток, а правило: абсолютно всі, хто цькують Церкву, транслюють тільки ненависть, злобу і розділення.Мабуть, так співпало.

🚨Оперативник таємної поліції, за даними наших джерел, особисто керував захопленнями храмів УПЦ в області. Зокрема, він керував рейдерами під час штурму храму Спаса Нерукотворного УПЦ в Корсуні Шевченківському. ❗️Слабко стояв за насильницькою мобілізацією адвоката Черкаської єпархії УПЦ Ігоря Голубчика, коли останній домігся всебічного розгляду в суді справи про варварське захоплення Свято-Михайлівського кафедрального собору. Адвокат Голубчик змусив публічно визнати, що святиня досі залишається власністю єпархії УПЦ. ⭕️За даними наших джерел, Слабко контролює майже всі судові засідання по справах проти духовенства. Особисто приходить і, як покажуть останні події, тисне на судову систему. Але вартувало працівнику СБУ зламати ногу і випасти з процесу, як все починає змінюватися в бік законності. Нам повідомляють, що в його відсутність навіть представники силових органів починають поводиться набагато адекватніше. Вартувало йому не з’явитися та втратити тиск на черговому засіданні у справі проти митр. Феодосія, як суд приймає законне рішення притягнути до відповідальності одіозного «психолінгвістичного» експерта СБУ. Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!

⚠️В РІВНОМУ ПРОПАГАНДИСТ З «СУСПІЛЬНОГО» ЗАКЛИКАВ ДИСКРИМІНУВАТИ УПЦНовітні більшовички в Рівному домагаються ще більше дискримінувати парафії УПЦ. Пропагандист з каналу «Суспільне.Рівне» (державного каналу, який працює за бюджетні кошти) Максим Коломис зареєстрував петицію, в якій закликає місцеву владу заборонити православним християнам трансляцію богослужінь на вулиці. 🚨Коломис заявив, що молитва «тригерить» та «викликає цілком зрозумілу агресію великої частини рівнян, які воювали, їх рідних і близьких».Його дратує, що звернення до Господа «долинає навіть до Майдану Незалежності», де розташовані портрети загиблих військових. В цивілізованій країні подібні петиції з відвертим розпаленням ненависті та закликами дискримінації навіть би не зареєстрували. В рамках режиму «духовної незалежності» подібне варварство дозволено. ⭕️На даний час петиція Коломиса зібрала 289 підписів з необхідних 250. В межах міста з населенням більше 240 тисяч. Це багато говорить про реальну підтримку цього дикунства.

Захист прав у суді експерти ДЕСС називають «зловживанням правосуддям».11 березня 2026 року на засіданні Експертної ради Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з питань свободи совісті, зокрема, обговорювався перебіг судових справ щодо припинення діяльності релігійних організацій Української Православної Церкви. Зазначається, що представники ДЕСС поінформували членів ради про хід судових процесів за позовами до керівного центру Української Православної Церкви – Київської митрополії УПЦ.Однак найдивнішим у цьому повідомленні на сайті державної установи виявилася оцінка чиновниками застосування релігійними організаціями законного механізму відстоювання права на забезпечення свободи совісті шляхом апеляції до судових інстанцій. На думку чиновників ДЕСС, частина яких мала б давно підпасти під закон України про люстрацію, юридичний захист є «зловживанням правосуддям».Оскільки для зазначених чиновників апеляція до судової системи є проблемою, постає питання про законність діяльності безпосередньо ДЕСС, а також про відповідність її «експертиз» українському та міжнародному законодавству у сфері дотримання фундаментальних прав і свобод.

🎥⛪️АРХІВНА ЗЙОМКА МИЛЕЦЬКОГО МОНАСТИРЯ УПЦ. ІСТОРІЇ ЧЕНЦІВ ПРО ШЛЯХ ДО БОГАСвято-Миколаївський Милецький монастир УПЦ на Волині — справжній острів благодаті та духовний прихисток для сотень православних християн. Наші підписники поділилися сюжетом про обитель, знятим на початку 2000-х років. Тоді, коли обитель декілька років як повернулася Церкві та відроджувалася братією. ⭕️Історію обителі в цьому сюжеті розповідає ігумен Филип. Як будувалася обитель, як розквітала, які важкі випробування переживала за часів нацистської окупації та більшовитського терору. ⭕️Своєю історією ділиться відомий в цих місцях музикант Сергій Онищук, який залишив світ та прийняв чернечий постриг в монастирі. Монах поділився великим переворотом у своєму житті та шляхом до Господа. ❗️Зараз ця обитель відроджена у всій красі та є місцем молитви для величезної кількості вірних УПЦ. Режим «духовної незалежності», в обличчі нардепа Гузя, планує відібрати святиню у християн.Монастир потребує нашої підтримки та молитов!

⚠️РЕЙДЕРИ ПЦУ ПОРУШИЛИ ДОМОВЛЕНОСТІ ТА ЗАЙШЛИ «НА ШТИКАХ» ДО ХРАМУ УПЦ В КОМАРОВІ◾️Рейдери ПЦУ як завжди порушили домовленості та збрехали православним християнам. З’ясовується все більше інформації про рейдерське захоплення Успенського храму УПЦ с. Комарів на Буковині. 🚫Вчора злодії увійшли в храм, а серійний рейдер ПЦУ Грищук заявив, що їх вторгнення до святині «відбулося мирно».🚫Втім, як з’ясовується, злочинна група Епіфанія потрапила до церкви фактично на штиках. Джерела «СПЖ» повідомляють, що разом з злодіями ПЦУ на місці були присутні 10 нарядів поліції та спецпризначенці. Вони, очевидно, були повинні забезпечити охорону цій ОПГ від ПЦУ.Вірні УПЦ не хотіли протистояння та сподівалися, що активісти Епіфанія/Бодоряка хоча б залишать їм старенький малий храм. Парафіяни віддали злодіям ключі, але останні дали зрозуміти, що вірян до святині не допустять. Тепер релігійна громада храму змушена шукати нове приміщення для проведення богослужінь, а поки їздити на службу до сусіднього села.ДОЗОР

Іконоборство: війна за зображення БогаУ VII–VIII ст. Візантія пережила іконоборчу бурю. Імператор Лев III (717–741) заборонив ікони, називаючи їх ідолами. Палили святуні, нищили фрески, гнали ченців. Чому? Іконоборці плутали шанування (τιμή) з поклонінням (λατρεία), яке подобає лише БоговіІконоборча криза виникла не на порожньому місці: вона була сплетінням глибоких богословських сумнівів та жорсткої державної політики. З одного боку, іконоборці щиро боялися впасти в язичництво, вважаючи, що неописане Божество неможливо "вписати" в межі людського малюнка. З іншого — імператори прагнули обмежити вплив монастирів і консолідувати владу, використовуючи боротьбу з іконами як інструмент політичного тискуЦей період став часом справжнього випробування для Церкви: святині нищилися, а замість величних ликів стіни храмів заповнювали нейтральні рослинні орнаменти чи світські сцениПроте наслідки цієї духовної війни виявилися парадоксально плідними для Церкви. Переслідування не просто загартували вірних, а змусили богословів вийти за межі простих традицій і сформулювати чітку мову символівПравда перемогла завдяки отцям! Святий Іоан Дамаскін: "Не Матерії поклоняюся я, а через неї — Творцю. Не малюванню, а прототипу" Святий Феодор Студит: "Ікона — як печатка на воску: не сама по собі шанована, а образ Царя Небесного"Перші кроки були зроблені на VII Вселенському Соборі 787 р., який догматично постановив: "Не істинним, як ми віруємо, богопоклонінням, яке належить лише єдиному божескому єству, але почитанням першообразу того зображення, яке ми бачимо на іконі...Бо шана, яка надається образу, переходить на першообраз, i той, хто вклоняється іконі, той по суті вклоняється особі, на ній зображеній"Друге іконоборство (813–843) стало останньою відчайдушною спробою візантійських імператорів, як-от Лева V, пов’язати військову удачу з відмовою від святих образів, проте історія довела: справжня сила Імперії — у вірності Церкві. Попри десятиліття репресій проти ченців та зухвалі спроби підмінити віру " раціональною" державною ідеологією, дух взяв гору над політичною кон’юнктурою. Завдяки незламності св. Феодора Студита та волі імператриці Феодори, у 843 році відбулося остаточне Торжество Православ’я. Це була перемога не лише ікони над порожньою стіною, а переможна ствердна відповідь нашого втіленого Бога проти єретичного іконоборства. Перемога над ним стала не лише політичним актом, а й остаточним ствердженням реальності Боговоплощення: якщо Бог став людиною, Він став видимим, а отже — зображуваним. Це перетворило ікону з простої декорації на "вікно у вічність", без якого сьогодні неможливо уявити нашу Православну традиціюМОЛОДІЖНА СПІЛКА | ОДИГІТРІЯ | ЗВʼЯЗОК З НАМИ

❗ЗІРВАЛИ «ПЕРЕХІД» СВОГО ХРАМУ ДО ПЦУ ВІРНІ УПЦ - БІЛЬШІСТЮ ГОЛОСІВ21 лютого в селі Смолигів Волинської області відбулися збори територіальної громади, присвячені питанню переходу Свято-Миколаївської церкви з Української Православної Церкви до ПЦУ. Традиційно, зібрались не в храмі (де їх не буває), а в будинку культури, під наглядом правоохоронців.Незважаючи на суперечки, громадський та адміністративний тиск, вірянам УПЦ вдалося взяти участь у зборах і відстояти свій храм під час відкритого голосування.Очевидна чисельна перевага на користь Української Православної Церкви спровокувала агресію прихильників ПЦУ, які не змогли набрати необхідні дві третини голосів. Ініціатори «переходу» почали критикувати настоятеля храму за те, що він «активно агітував» своїх вірян взяти участь у зборах.Навіть казали, що батюшку «ніхто не гонить, нехай залишається – ми просто робимо перехід храму, по документах, на ПЦУ»Рейдери вже заявили, що будуть організовувати нові «збори парафіян» – скоріш за все вже без прихожан Свято-Миколаївського храму. Схоже, в ПЦУ розслабились від перемоги над віруючими під прикриттям силовиків і влади - не підігнали автобуси з "парафіянами". Тож у випадку спроб "перевести" під ПЦУ ваш храм - треба діяти більш рішуче, на всіх автобусів не вистачить.

Вірні УПЦ просили у митрополита молитов та розголосу про це беззаконня у грецькому церковному світі. ❗️Вже наступного дня владика відповів своїм братам та сестрам в Україні. Митр. Нектарій зазначив, що з батьківською любов'ю та з болем у серці прочитав відкритого листа, який є результатом переслідувань та несправедливості, які терплять вірні УПЦ.«Ваші слова це не просто букви на папері, з підписами; це каплі від ваших сліз і вашої крові, які ллються без шуму, але перед Престолом Бога вони звучать як крик праведних.Я обіймаю вас усіх – малих і дорослих, кліриків та мирян, з усією батьківською любов’ю та співстражданням мого серця. Прийміть безмежну і непохитну підтримку, але в основному – непрестанну мою молитву за кожного з вас особисто». Владика підкреслив, що молитви за вірних УПЦ на острові Керкіра не припиняються та покликав захист св. Спиридона над православними українцями.«Я молюсь від глибини серця про здоров’я всіх тих, хто потерпів рани від насильницьких дій; за тих священників, які стають символами жертовної любові; за кожну страждаючу душу, яка терпить з достоїнством та молитвою несправедливість,і від усього серця щиро бажаю якнайшвидшого відновлення тілесного і душевного».