Зважаючи на звитяги та втрати народу України у цій війні, Україна не країна пʼятого світу, де з Заходу має приїхати гуру та учитель, який дасть нам мудрості дохуя за грантові три рубля. Як казав Митець. Зараз Захід, канеш, показує свої видатні результати інституційної розбудови та політичної традиції, що в Європі, що в США.

Понятно, що поточна влада раз за разом сує пальці в розетку, використовуючи свою, дану народом України, владу, жалюгідним чином призначаючи лизоблюдних смішних нікчем. Наприклад, Генпрокурором. Тут поточній владі не везе: всі генпрокурори цієї каденції - такі ж жалюгідні нікчеми, як всі генпрокурори попередньої каденції. Влади рівні одна одній.

Але. Чи спілкувались ви з цими авторитетними міжнародниками? Я спілкувався. На вулиці був сонячний 2023. БЕБ летів в сраку на 5 космічній швидкості під проводом деревʼяного госпідарника Вадиміванича Мельника. І я ж прийшов до них з тим: давайте тойво-цейво в стейтмент, виберемо щось нормальне - і понеслась. Там мені сказали, що ми адвайзері мішн і відповідності брати ми не можем. Устав не велить. Можем тільки порадою домогти. Як при інтимному житті на Хрещатику.

Загалом, там були якісь там підстаркуваті, втомлені, збиті льотчики, яким давно вже нічого не треба окрім грантової зарпляти. Десь такі самі, як в середньому в нашій помісній наглядовій раді похуй чого. Які не розуміють місцевих проблем, калчурал референсес і яким не сильно треба внікати. Серця котрих точно не требують ніяких пєрємен.

З наглядових рад з моменту завершення революції гідності: 90% - постидна шляпу, відсотків 8 - not good not terrible, і десь там 2 - кочумають, як типу норм.

Я не стверджую, що українці обирають краще за міжнародників чи міжнародники краще за українців. Я кажу інше: система, де рішення спільне, а відповідальність розмазана між п’ятьма сторонами, гарантовано виробляє безвідповідальність.

Тому, повертаючись до посади Генпрокурора, бачу 2 варіанти.

Перший - взагалі прибрати представників України в складі конкурсної комісії на генпрокурора. Для того, щоб відповідальність за результати була сконцентрована та кристалізована у вузькому колі осіб, які є представниками донорів, і вони самі потім несли 100% відповідальність за призначення. І щоб потім результати цієї консолідованої відповідності таки стали нарешті певним дороговказом на роки вперед.

Другий - обирати генпрокурора в Дії. Як зірку Євробачення. Типу, там програма генпрокурора замість пісні та голоси в смс. І відповідальність уже всього українського народу. Таке собі генпрокуроробачення.

Бо оці півміри, коли лохи і терпіли проїбали Фермопіли, - це якийсь половинчатий шлях, де ніколи не буде ясно, хто конкретно відповідає за те, чому вийшло як вийшло (як з БЕБ чи митницею). Коли рішення приймають усі, відповідальність не несе ніхто. А потім ми три роки з’ясовуємо, хто саме проїбав Фермопіли: українська половина комісії, міжнародна половина, уряд, парламент чи ретроградний Меркурій та Вероніка Фен-шуй.

Давайте вже цю відповідальність або сюди, або туди.

Такі діла.