Сьогодні анонсували велике й найкраще розміщення позики miltech-виробника під якісь космічні проценти.

У мене тут три спостереження.

1. Якщо компанія бере настільки дорогі гроші, хоча самі гроші їй, схоже, не особливо потрібні, то логічно припустити, що купує вона за ці проценти щось інше.
Наприклад - кілька тисяч громадян, які відтепер фінансово зацікавлені в тому, щоб у конкретного виробника все було добре.

Тобто це не стільки fundraising, скільки створення народного комʼюніті навколо виробника дронів: чим більше людей занесли туди власні гроші, тим дорожчим політично стає будь-який зовнішній тиск на компанію.
Бо гроші цьому ларьку, думаю, нахуй не нужні. Особливо настільки дорогі.

2. Окрема прекрасна історія «диверсифікація в український miltech».

Диверсифікація працює, коли ризики активів хоча б частково незалежні.
А коли десять різних виробників залежать від одного й того самого джерела грошей - державного оборонного замовлення, то це не десять різних ризиків. Це один великий ризик, красиво порізаний на десять презентацій.

Ризик, що крякне конкретний виробник, ви ніби розмазали. Зате ризик, що при різкому скороченні держзамовлення крякнуть усі одночасно, нікуди не подівся. Тому шанс інвестора спочатку погратися на хаях, а потім покататися на хуях я б недооцінювати не став.

І якщо колись держконтракт раптом закінчиться, наступний мітинг приватних інвесторів може вийти дуже атмосферним. Десь між «ми ж вірили» і клубом вкладників Еліта-Центру.

/питання права «власності» «українських» «виробів» і їх капіталізацію мені тут просто лінь підіймать, хоча там ще більша шляпа шляпна.

3. Ну і сама конструкція прекрасна:

населення → КІФ → позика виробнику дронів.

Чим більше прокладок між кінцевим інвестором і виробником, тим цікавішими стають питання про походження грошей, реальну ціну капіталу, маржу та економічний зміст окремих операцій.

Особливо в галузі, де держава одночасно є головним покупцем, регулятором і джерелом значної частини грошей. Я б на місці виробника дронів сам би лівий кеш примазав до грошей простих громадян, бо воно дозволить вийти за межі дозволеної маржі 25% для виробника дронів не привертаючи уваги санітарів.

А так канєшна.
Вірю в розвиток українського фондового ринку, народний капіталізм, фінансову інклюзію, хуйо і мойо.