Вчора на тренінгу в чаті прозвучала ідея, яка існує в багатьох жінок глибоко всередині:«Якби мама була щаслива, активна, самостійна — я змогла би займатись своїм життям»Це внутрішнє дитяче рішення витікає з почуття провини, коли донька починає жити хоча би в чомусь краще за маму.Бути більшою та успішнішою за маму — великий дитячий страх, бо це грозить заздрістю, маминим смутком, відкиданням і знову ж таки хронічним почуттям провини. Так ми заводимо себе в тупік. Вплинути на мамине життя, її рішення, травматичний досвід — неможливо. Зробити її щасливою попри її сильне бажання — неможливо. Позбавити її почуття провини перед своєю мамою — неможливо. Так і живуть жінки в половинку від своїх можливостей. А інколи і в четвертинку. Сподіваючись, що хтось прийде і все таки зніме це «само прокляття» і дозволить Жити на повну. Дорогі мої, жінки, це під силу зробити тільки вам самим.І ні, це не мотивація, а твереза правда. Я теж жінка. І в моїй сім’ї було прийнято народжувати дітей для своєї радості. Вирватись з цього кола коштувало мені років роботи з власною психікою. І так, само б воно не сталось. Приходьте сьогодні онлайн обовʼязково. Будемо шукати вашу силу зробити це для себе разом ❤️