Наступної неділі я вирішила особисто провести закрите переднавчання для студентів Психосканеру 1.0 та 2.0, які йдуть в новий потік.Зараз поясню, чому розповідаю про це тут. Аналізуючи відгуки попередніх потоків, я помітила закономірність, яка нажаль супроводжує весь терапевтичний процес — застосовувати знання для ІНШИХ. В роботі, комунікації, допомагаючи близьким та подругам, партнеру. Нам катастрофічно важко бути з собою в контакті.Саме тому є цей ефект терапії в перший рік, коли людина починає аналізувати травми всіх довкола. Це важливий етап. Але ще важливіше на ньому не застрягнути. Причин, чому нам легше аналізувати інших безліч, я виділю три основні:– ми себе не чуємо (буквально не звикли слухати себе зі сторони), а саме мова, слова, оговорки, асоціації та жарти — описують наші глибинні процеси– ми боїмось побачити свою Тінь, щось, що не вписується в наше ідеальне уявлення про себе – ми звикли більше думати про інших, догоджати їм, бо віримо, що саме хтось Інший нас врятує/побачить/прийме/визнає Тому наступної неділі я на практиці покажу своїм студентам як можна ще глибше та якісніше бачити себе.Будемо проходити нову анкету разом, проективні методики та роботу з асоціаціями. Майже все це НАВИК!Тому навик бачити, спостерігати, аналізувати себе — потрібно тренувати, розвивати. Це і є ціль психоаналітичної терапії і терапії в транзактному аналізі — щоб терапевт був вже тільки свідком вашого власного аналізу.