Дякую, що поділились. В певній мірі я вас розумію і відчуваю що дійсно на різних мовах проявляються ніби то різні сторони особистості, деякі з них мені імпонують більше, деякі менше, але це факт. Було б цікаво почути вашу думку щодо того які свідомі та несвідомі критерії впливають на «улюбленість» та глибину певної мови і як це на цей процес можна (якщо можна в принципі) впливати регулярністю вживання, читанням і т.ін. Бо як на мене, це не завжди фактор саме рідної/першої мови Для контексту, 5-6 років тому у мене була шикарна російська, пристойна українська і англійська. Тепер в еміграції у мене першою і улюбленою стала англійська, я бачу неї сни, сварюсь і складно жартую, українська трошки покращилась (втім не так глибоко як хотілося б), німецька посередня а російську тепер в разі необхідності треба хоча б годину «прогріти» щоб не затинатись на кожній другій фразі. Хотілося б прокачати українську і німецьку, але попри старання рівень майже стоїть. При цьому інгліш ллється піснею при 0 зусиллях. Чому так?