Нічого не можу з собою зробити - коли у групі присутня людина, яка ображає інших, починаю вмикатись і захищати без запиту. І насправді це суперечить основному принципу, яким слугуюсь у житті - «на пораду має право та людина, у якої її запитали».Навіть більше - щоб люди вчились про себе дбати, потрібно припиняти вирішувати і робити за них, але так працює моя базова емоція відрази. Здавалось би негарна емоція, яка викривляє обличчя і підіймає носогубні складки, спазмучи мʼязи, може проявлятись у непроханій шляхетності. Наприклад, я можу приймати участь у тренінгу як учасниця і якщо бачу в групі іншу людину, яка тисне на інших, підіймає на них голос, ображає, то автоматично вмикається всередині режим знищити загрозу. І в цей самий момент межа між праведним захистом та власною агресією стає настільки примарною, що, рятуючи чужі кордони від брутального вторгнення, я непомітно для самої себе можу зайняти місце того ж самого хижака, тільки вже загорнутого у соціально прийнятну обгортку шляхетності та справедливості. Парадокс цієї ситуації полягає в тому, що моя глибока відраза до чужої токсичності змушує мене ж саму порушувати базову екологічність комунікації, перетворюючи простір, який мав би бути безпечним середовищем для трансформацій та отримання власного досвіду, на поле битви моїх особистих глибинних тригерів.Більше того, замість того, щоб дозволити груповій динаміці зробити свою справу, даючи можливість людині, на яку тиснуть, віднайти внутрішню опору та самостійно «відростити зуби» для захисту, я просто забираю в неї цей дорогоцінний шанс на дорослішання. Я роблю їй ту саму ведмежу послугу своєю миттєвою, немов безумовний рефлекс, і такою ж руйнівною для її власного процесу рятівною інтервенцією, забуваючи, що моя спроба відновити гармонію через швидке знищення подразника лише консервує безпорадність тих, кого так відчайдушно намагаюся вберегти.А як часто ви ловите себе на цьому парадоксі «непроханого рятівника», і що допомагає вам вчасно натиснути на гальма, дозволяючи іншим самостійно проходити їхні уроки комунікації? Мені дуже цікаво почути ваші підходи🫶