Channel КОНТРАБАС - @kontrabass_promo - №2219
#ЗацінимоУкраїнськеVøvk - Litera (2025)В якому тільки вигляді я не слухав цей альбом. Я це робив синглами окремо, на пре-релізі, вчора на стрімі у Тимчика, та ось сьогодні роблю це ще раз. Тепер вже на самоті, без відволікання, повністю та уважно.І знаєте що, він мені досі не набрид, адже подібне не може набриднути. Я вже писав про деякі сингли з цього альбому (https://t.me/community_didko_music/697), де підкреслював влучну реалізацію прогрокових амбіцій гурту, а ще згадував про незбагненний, особливий «вовчий» настрій. Так ось, тепер він дуже навіть збагненний. Я зараз, можливо, зроблю дуже претензійне порівняння, але його настрій нагадує мені не що інше, як Вівальді - Літо: мажорний, теплий та піднесений, але водночас так само тривожний і некомфортний. Немов вищезгадана класика, альбом є доволі складною музикою суто технічно, але саме через такий підхід досягає ідеально вибудуваного наративу.Він буквально дихає спекою південних степів та грає перед очима язиками розпеченого повітря. Під час пресконференції на Файному я питав у Олександра, що його колись спонукало грати стоунер, адже це чисто південно-американська штука. І ось тепер мені стало зрозуміло, що у музики, яка була народжена в пустелі, та у музики, яка говорить нам про південні літні степи, значно більше спільного, ніж здається. Я, звісно, не можу стверджувати, але мені здається, що сам цей дух спеки зрештою і є тією частинкою, яка залишилась зі стоунеру, до якого гурт звертався в минулому. Проте він еволюціонував у щось значно більш автентичне, рідне і від того набагато більш сентиментальне.Коли я вирішую для себе, гарний той чи інший твір чи ні, для мене найбільш важливими є дві речі. Перша - це його мета: чи намагається він зробити щось для жанру, чи несе якусь ідею, чи прагне передати відповідну емоцію або намагається достукатися до певної аудиторії. А друга - чи несе ця мета в собі цінність: естетичну, культурну, моральну, інтелектуальну чи, врешті-решт, розважальну. Так ось, альбом Litera - це той унікальний випадок, коли він одразу має декілька цілей і при тому майстерно досягає кожної з них.З розмахом класичної музики, за допомогою кропіткої праці, перед нами народжується особливий прогресивний рок з елементами пост-хардкору аля Curl Up And Die. Він збагачений купою деталей: від розлогих інструментальних пасажів до хорових співів, які виконують інші музиканти з відомих українських гуртів. Від українського співу Johannes Persson (одного з найвідданіших друзів України та фронтмена Cult Of Luna) до епічного монологу від Антона Слєпакова. Усі ці елементи - це не просто фан-сервіс, а важливі елементи складного метафоричного пазлу - епічної трагедії про розквіт та занепад українського півдня.Південь, що просякнутий кровʼю, потом та сльозами. Край, що став домівкою для купи живих істот, які тепер її втратили. Місце, яке буквально і образно захлинулося в Океані. Саме він, на мою думку, і є центральним образом цього альбому, який зосереджує навколо себе весь наш біль, виснаження та відчай. Але нехай зараз сонце й сіло за горизонт - колись воно обов’язково підніметься знову.Це, без перебільшення, найбільш знаковий альбом в українській музиці за останні 15 років, який інкапсулював у собі ці три останні роки та масштабував їх у цілу епоху. Геніальний твір, що має послухати кожен, кому небайдужа Україна, адже в ньому є частинка кожного з нас, а кожен його міфічний символ вже викарбуваний на наших серцях. І якщо ви ще не змогли їх у себе розгледіти, цей альбом вам у цьому допоможе, адже це щонайменше - #ДостобісаГарнаНоваМузика
560
25-10-04 10:10