Я стала дорослішою. Пʼять ситуацій, які довели мені, що я свідома людиною. Віднедавна. У компанії обговорювали колишню дівчину чоловіка, який мені подобався. Лився негатив, але обґрунтований. Я вступилася. Бо знаю, що вона йому близька людина. Кількома роками до, я б підтримала навіть невиправданий негатив. Бо це ж колишня. Будучи не взаємно закоханою, я знала персону дівчини, за ким він полював. І я абсолютно щиро дозволяю собі з нею товаришувати, без цілі. Відкрито робити компліменти. Навіть не бажаю компрометувати її. У минулому житті я б швидесенько звела її з кимось, або розкопала негатив. Або б сама його створила. Це не важко. Але когось собі виборювати – це про неповагу до себе. Подруга тричі спробувала обговорити зі мною незнайому нам людину в негативі. На третю спробу я запитала, яку ціль вона переслідує. Це заздрість? Бажання підняти себе за чужий рахунок? Подруга тему не продовжила, але розуміння в її очах я не знайшла. Раніше, я не раз інсценувала плітки. Це ж так приємно, здаватися кращою за рахунок того, що хтось важить більше за тебе. Одне з нових знайомств принесло проблеми. Мої секрети виплили у велике коло. Замість моєї агресіі або навіть помсти, людина отримує на свої повідомлення мою відповідь «не зможу зустрітись, багато роботи».Її покарання – моя подальша відсутність. У великій компанії йшло спілкування про медійного чоловіка. Я знала про нього пласт інформації, який при розповіді дав би мені змогу бути центром уваги, чого я постійно потребую. Я стримала себе. На подив, з легкістю. І більше вам скажу - задоволення це приносить набагато більше. Володіти інформацією, а не розносити її. «Рибу ловлять тільки тоді, коли вона відкриває рот».