Книготерапія 📗 | Лора Підгірна «Міст», видавництво Пан Коцький Цей історичний українськ...

Лора Підгірна «Міст», видавництво Пан Коцький Цей історичний український роман мене захопив. КГБ, шпигунські ігри, спецагенти, кохання, зради — на тлі системи, яка перемелює людей. "Дві епохи, одна таємниця й кохання, що спалахнуло пiд час холодної війни.Дві тисячі років тому на задвірках Римської імперії легіонери потрапляють у пастку, з якої є лише один вихід – збудувати міст.У радянському Києві архітекторка Ольга Воляницька намагається довести, що Замковий міст у Кам’янці-Подільському — давньоримський віадук. Ця гіпотеза викликає шалений спротив і підозри в антирадянщині. Водночас Ольгу втягують у світ шпигунських ігор, де небезпечне протистояння КДБ та ЦРУ може коштувати життя. Книга заснована на реальних подіях і присвячена пам’яті Ольги Пламеницької.Її написала історикиня і це відчувається: у деталях, у професійній оптиці, у точності того, як зображене життя людей, які намагалися мислити ширше, ніж дозволяла система 🔍Але будь-яке інакше мислення в СРСР було небезпечним:"— Бо так працює ця клята система, довірлива ти душе! — вигукнув Соломон Львович. — Так працює ця клята совєцька система! Не можна виділятися! Не можна показувати, що ти розумніша за інших! Чи, не дай Боже, талановитіша! А надто, дорога моя, не можна йти проти течії — проти усталених і устаканених, прописаних і затверджених істин! Так працює ця клята система, дівчинко!" В романі яскраво і достовірно показана дійсність науковців у 80-х роках в СРСР: закордонні конференції, на які відпускали зі скрипом, культурний шок, контраст між пропагандистською картинкою і реальною Європою. Звідки я знаю, що достовірно? Бо моя мама науковиця, і не раз розповідала про власні закордонні поїздки того періоду під наглядом, і як вони дивувались "загниваючому" Заходу 😳Та й взагалі було цікаво читати про атмосферу пізнього СРСР. Вже наче не так погано, як при сталині, але все ж таки страх, подвійні стандарти, лицемірство, абсурд. Побутові сцени — як у цьому діалозі про книжки — працюють краще за будь-який підручник з історії:"— Якщо Дюму, Вальтера Скотта чи Еміля Золя, — вела далі Любочка тим самим патетичним тоном, — то тільки через книгарні, за передплатою, щоб люди ночами в черзі стояли за тими томами! А як ось це гімно, — вона роздратовано тицьнула пальцем у блідо-блакитну обкладинку з Леною Вишневською, — то через кіоски «Союздруку»! Та ще й план нам поставили! Якщо не продамо, то нам їх замість зарплати дадуть! Ви тільки уявіть!" Головна героїня з її сміливими поглядами викликала в мене щиру симпатію. Її подружка-пристосуванка — протилежні почуття, але саме її доля найбільше шокує. Читаючи, я не раз ловила себе на думці: як добре, що я тоді тільки народилася і мені не довелося працювати всередині цієї системи.Це дебют видавництва — і, як на мене, дуже вдалий. Вони не пішли стандартним шляхом перевидання класики, а стартували з сучасного українського роману. Окремо хочу відзначити якість книги: приємний щільний папір, комфортний для очей шрифт, малюнки на форзацах, лясе. Книга зроблена з турботою про читача ❤️Тож якщо ви любите історичні романи з напругою, атмосферою часу і добре закрученим сюжетом — зверніть увагу на «Міст».P.S. Для підписників Книготерапії до 22.02 діє промокод knygoterapiya на знижку -10%. Користуйтеся! #кт_відгукКниготерапія📗Підписатись