Книготерапія 📗 | Ольга Кобилянська "Царівна"Мені сподобалась книга — передусім ті месед...

👑 Ольга Кобилянська "Царівна"Мені сподобалась книга — передусім ті меседжі, які вона доносить. «Царівна» — це справді особливий твір: перша феміністична українська проза кінця XIX століття. Також це перший роман, де піднімається тема письменництва. Це історія жінки, яка відмовляється бути «тінню чоловіка» чи хатньою робітницею, і натомість обирає себе — власний шлях, власний розвиток, власне щастя."Повість «Царівна» — це історія письменниці, що намагається досягти успіху в дуже невигідний для цього час — еру закостенілого патріархату. Написаний у форматі щоденника, це по суті автобіографічний твір. У головній героїні авторка втілила своє бачення жінки в суспільстві, ролі творчості, освіти й самореалізації для розвитку її особистості. Втім фінал книжки інший, ніж у житті Ольги Кобилянської. Зрештою героїні вдається одночасно і зреалізувати себе у творчості, і знайти сімейне щастя. Але навіть у виборі партнера доля повністю залишається в її руках: героїня щасливо уникає пастки шлюбу з розрахунку, відмовляється від заміжжя з недостойним та укладає союз із тим, хто поділяє її цінності й переконання." Мене вразило, як сміливо Кобилянська випереджала свій час. Те, про що вона писала понад сто років тому, досі актуальне. Це й про свободу, і про сміливість, і про самодостатність. "Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!" «Мати таку свободу, щоби бути собi цiллю! Передусiм бути собi цiллю, для власного духа працювати, як бджола; збагачувати його, збiльшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилюючим, зорiючим у тисячних красках!» Так, у тексті багато емоцій та рефлексій — внутрішньої роботи над собою, сумнівів і боротьби. Іноді хотілося трохи швидшої дії, але саме завдяки цьому Кобилянська показала, що важкі рішення, усвідомлення і трансформації не відбуваються миттєво."Що зі мною? Що з ним? Що з всіма, всіма тими, що мають серце в грудях?" "Де вже раз любов панує, нема місця для думок; а де думки беруть верх, блідне вона нечайно і завмирає." "Любов – то широке море, що має свій приплив і відплив, свої вири і підводне каміння..." 🎉 Історія має щасливий і справедливий фінал, а головна героїня доводить: краще бути самій, ніж із «ким попало», і що щастя завжди поруч із тими, хто сміливо обирає себе."Коли мається за мужа доброго і ніжного чоловіка, а чоловік той заразом товариш нашої душі, тоді не можна від долі жадати більшого скарбу." P.S. Літературознавці кажуть, що обговорювати Кобилянську навіть цікавіше, ніж читати. Завтра на клубі ми це перевіримо 😉Якщо бажаєте доєднатися до обговорення «Царівни», пишіть @liybovbo#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись